Реферат на тему:
Життєвий і творчий шлях Жерара Філіпа
...серед насмішкуватих молодих облич – незабутній, тридцятирічний, і по
цей день моя гордість – Жерар.
Жан Вілар.
...Моє обличчя – для кохання, Для щастя.*
...Ім’я людини не принижу.*
Адже не все було веселим і легким....*
ВСТУП
Канн – біле місто на легендарному Лазуровому узбережжі Франції, з його
уславленими фешенебельними пляжами, ігровими будинками, дансінгами і
готелями.
...В травні (з 1946 року) канський Палац фестивалів запалює свої вогні,
залиті світлом прожекторів парадні сходи приймають вишукану публіку у
вечірніх строях – їй вирішувати, кому з кінорежисерів віддати Золоту
пальмову гілку Канна, кого пестити і піднести на кумирів сьогоднішнього
дня.
...Вуличка Веніселос не в центрі, а на узбіччі; тут на віллі за номером
14 похмурої, сніжної ночі 4 грудня 1922 року народився Жерар Філіп в
інтелігентній сім’ї з міцними традиціями. Батько – Марсель Філіп –
власник великих земельних угідь в Провансі, колишній адвокат; людина
сухувата, ділова, завжди підтягнений, француз у всьому – в акуратному
веденні гросбухів і навіть у манері зав’язувати краватку. Мудрість
римського права він давно занехаяв, присвятив себе комерційній
діяльності. В Грассі у нього був невеличкий готелик "Отель дю Парк”.
В Шатрі познайомився з Міну, дочкою пекаря, уродженця чеської Праги, яка
стала панею Філіп і матір’ю Жерара, висока, темноволоса жінка; вузьке,
дещо вилицювате обличчя, в рисах якого є мабуть щось слов’янське, адже
бабуся була чешкою, великі виразні очі, волосся зібране і укладене на
потилиці.
Жерар мало що не помер при пологах, врятував лікар. Дитина зростала
повільно, пізно почав ходити, пізно заговорив. З цікавістю дивився на
дорослих і посміхався. Батьки жили то в Грассі, то в Канні. Тут, в
мальовничих куточках французької Рів’єри, куди зчаста наїжджають
туристи, минуло дитинство Жерара Філіпа. Згодом він говорив, що погано
його пам’ятає. Воно було щасливим, безтурботним і минуло, як літній
чудовий день. В пам’яті залишився будинок у самого моря – називали його
Синант (назва латиноамериканського птаха), ліс, гори, дамби біля молу,
сади. Потяг до природи, очевидно, виник у нього тут і жив до останніх
днів – часто після зйомок чи тривалих репетицій з Віларом
(найулюбленішим його режисером і другом) він приїздив до себе – в Сержі
чи Раматюель, де й похований, рубав дерева, стриг кущі, працював на
бульдозері.
Оскільки батько був завантажений у справах, більшу частину часу Жерар
відбував з матір’ю, яка зверталась до синів (був ще старший брат у
Жерара Жан) на "ви”. Трималась з ними, як з рівними – жодної зверхності,
чи спроб нав’язати свою "дорослу” думку.
Жерар Філіп брав участь в анкетуванні (1958 рік):
Ваше моральне обличчя?
Я честолюбець.
Ваша найголовніша якість?
Гордість.
Ваш головний недолік?
Гордість.
чи Ви оптиміст?
Я ним стаю, коли виникає безвихідь, заплутані чи тривожні обставини.
що Ви найбільше ненавидите?
Недобросовісність, слабкість характеру, відсутність професійноїйної
самосвідомості.
Чи сором’язливі Ви? Якщо так, то за яких обставин?
Я сором’язливий, але не питайте мене, за яких обставин це виявляється.
Чи Ви меткий (спритний)?
Коли не стомлений.
Як виявляється знервованість?
Як зухвалість.
Що вас найбільше тривожить і тішить?
Людина.
Що є запорукою Вашого успіху?
Удача, з одного боку, пристрасне захоплення, – з другого.
Ви ентузіаст чи людина, що звикла діяти обдумано?
Спочатку я – ентузіаст, потім починаю думати.
Яка думка надокучає Вам найбільше?
Терміновість тих речей, які я мушу зробити.
Що Вас дивує в житті?
Його плинність.
Де Ви себе добре почуваєте?
Вдома.
Дуже пригніченим?
У людей, яких не знаю.
Чи жалкуєте за чимось?
За молодістю, що минула.
Чи хвилює Вас стан Вашого здоров’я? Чи часто Ви бачитесь із своїм
лікарем?
Я зустрічаюсь з ним, коли хворію. Але я не належу до числа любителів
лікуватись.
Чи боїтесь Ви смерті?
Ну звичайно!
Які риси Ви цінуєте в жінці?
Ніжність, шляхетність, ясність розуму.
Які недоліки в жінці Вам здаються найбільш ненависними?
Протилежність названим якостям.
Що Ви особливо поціновуєте у Ваших друзях?
Мовчанку. Люблю, щоб друг дотримувався її.
Що Вас захоплює, окрім Вашої професії?
Професії інших.
Яку спеціальність Ви обрали б у тому випадку, якби не стали актором?
Спеціальність лікаря чи професію науковця-дослідника.
Ваш улюблений драматург?
Мольєр.
Ваш улюблений поет?
Поль Елюар.
Які міста Вас найбільше вразили?
Рим, Варшава, Ленінград, Пекін.
Якби Вам заборонили жити у Франції, якому місту чи країні Ви віддали б
перевагу?
Риму, Варшаві чи Китаю.
В інтерв’ю редактору журналу "Сінема” Пьєру Біяру, Жерар Філіп виклав
свій "майстер-клас”.
Біяр: Після того як Вам передали сценарій, чи проводите Ви підготовчу
роботу над роллю?
Філіп: Отримавши сценарій, я прочитаю його один раз і більше до нього не
повертаюсь. Разом з режисером починаю працювати над зовнішнім виглядом
мого героя, таким, яким він мені уявився після першого, єдиного читання.
Воно, по-моєму, і створює те враження, яке отримує від фільму глядач.
Біяр: А хіба Ви не поповнюєте фрагментарність зйомки посиленою
підготовкою ролі? Адже глядач дивиться картину тільки раз, бачить її в
потрібній послідовності, Вам же доводився починати зйомки, скажімо, з
42-ї сторінки сценарію.
Љ
О
?????????$??$?????-!??????????????????$??$?????????-!??????????????????$
??$?????????-?рює труднощів. Коли йому дають зіграти сцену, він мусить
змогти увійти в запропоновані драматичні чи комічні ситуації. Якщо не
вийде відразу, тоді вийде через декілька репетицій. Дублі в принципі не
заважають: найчастіше не відразу знаходиш потрібний внутрішній стан.
Втім, актор до актора не є подібним. Одному допомагають репетиції, інший
з першої чи другої зйомки робить те, що треба. В театрі, між іншим,
відбувається те саме. Немає, скажімо, на сцені потрібних акторів, то
режисер репетирує три сцени з третього акту і сцену з другого з тими,
хто у нього під рукою. І театральний актор задоволений, ніхто не
нарікає. Можливо, Ви думаєте, що в театрі, граючи в п’єсі певну
Можливо, Ви думаєте, що в театрі, граючи в п’єсі певну
послідовність подій, актор, як кажуть, не виходить з образу. Зазирніть
за куліси і побачите, як поводить себе актор, який відіграв епізод. Він
про нього вже забув – теревенить, палить, французький актор, в кожному
разі. У японців інакше – вони мовчки і зосереджено чекають на свій
вихід. Китайці перед виходом завзято розминаються, а німці роблять
пробіжку по коридору, навіть якщо на сцену треба вийти спокійно. Вони
розігріваються! А у нас у Франції актор в антракті йде до артистичного
фойє. У нього може бути зустріч, навіть побачення, а повернувшись на
кон, він знову входить у образ. Тому що за спиною – добрий десяток
репетицій. Те ж саме і на знімальному майданчику – актора підтримують
репетиції. Мене часто запитують, чи відчуваю я цілковите злиття з
персонажем? Чесно кажучи, майже ніколи. Вважаю, що подібне злиття
акторові взагалі не під силу. Завжди є контроль. Спочатку доводиться
створювати образ в уяві, потім, так би мовити, втілювати його у плоть,
але за обов’язкового контролю за собою. Тут не допомагають ні реквізит,
ні декорації. Вони дані на допомогу глядачеві. По-моєму, акторський
образ – це наче копії твого внутрішнього світу, які потрібно схопити.
Біяр: Чи є, на Вашу думку, суттєва відмінність між актором кіно і
актором театру.
Філіп: На мою думку, немає. Коли Луї Жуве задали таке питання, він
відповів: "Театр від кіно відрізняється різним диханням актора”. Коли
знаєш, що в двох метрах від тебе механічний циклоп, інстинктивно змінюєш
гру, дихання, ритм, коли ж на тебе гапиться тисячооке чудовисько
глядачевої зали, дихання і ритм інші.
Біяр: Чи намагаєтесь Ви працею в театрі збагатити себе як актора кіно?
Чи є тут зв’язки поміж двома напрямками Вашої діяльності?
Філіп: Для мене робота в театрі і в кіно – дві половинки одного цілого,
моєї професії. Вони доповнюють одне одного, і якщо взаємно збагачують,
то цілковито незалежно від мене. Що й казати, величезна глядачева зала в
палаці Шайо (2900 місць) і урізноманітнений репертуар цього театру дали
мені дуже багато (тут містився Національний народний театр Ж.Вілара. –
В.Л.). Я в цьому сам переконався, коли Рене Клер знімав "Нічних
красунь”. Багато сцен я зіграв би набагато гірше, якби не було
Національного народного театру і суворої школи Вілара в Шайо...
Біяр: Чим відрізняються Ваші стосунки з театральними режисерами від
стосунків з постановниками фільму?
Філіп: З великими кінорежисерами у мене складнощів майже не буває. У
кожного з них свій світ. У Клера він виблискує сталевими спалахами,
перевіреністю і блиском розуму. І якщо Клер вимагає, щоб я рухався так,
а не інакше, мудрувати не доводиться – краще за Клера я все одно не
вигадаю. Але при роботі з Віларом я в іншому становищі. Тому що Вілар
надав акторам рідкісну свободу і змушує їх повірити в те, що вони нічим
не обмежені. Звичайно, актори – частина його сценічних композицій,
елемент його стилю, так що за всієї своєї свободи і свавілля, так чи
так, приносять по камінчику в ту будівлю, яку Вілар задумав вивершити.
На репетиціях він цілковито покладається на загальний ритм п’єси і
біжить, закусивши вудила. Але в саму дію, в емоціональний стрій вистави
актор привносить дуже багато від себе. Коли акторський образ в основному
завершений, Вілар ніби робить декілька останніх мазків – тут відкидає,
там підкреслює – і справу зроблено. І в цьому немає жодної подібності з
кіном. Театральний ритм і кінематографічний нічого спільного не мають.
Актор в кіно цілковито підкорений режисерові. І коли той обирав Сержа
Реджиані чи Піто, він знає, що один принесе йому відомий шарм, другий –
вражаючу потужність, цей внесок актора – щось постійне і неминуче, як
декорації чи реквізит на знімальному майданчику. Він може, звичайно,
дещо змінити мізансцену, тобто попрохати, щоб йому дозволили більше
рухатися в тому чи тому епізоді, і режисер зазвичай не перечить – від
цього актор тільки краще грає...
Література:
Жерар Филип. Воспоминания, собранные Анн Филип. – М. – Л.: Искусство,
1962. – 388 с.
Шмаков Г.Г. Жерар Филип. – Л.: Искусство, 1974. – 232 с.
Жерар Филип (Большая советская энциклопедия. – Т.27. – М.: Сов.
энциклопедия, І977. – С.394.
Жерар Филип – человек, артист, гражданин: Учеб. пособие для студентов
пед. ин-тов по спец. "Иностр. яз.” (на франц. яз.) Сост., обраб. и
коммент. И.М.Конаковой. – М.: Просвещение, 1989. – 118 с.
Жерар Филип / И.А.Мусский. Сто великих актеров. – М.: Вече, 2002. –
С.332–336. – 528 с.
Филип А. Одно мгновение: повесть / Анн Филип. Путешествие с тенью: роман
/ Анна Сара; пер. с фр. К.А.Северовой. – М.: АСТ: Люкс, 2005. – 251 с.
Шмаков Г. Жерар Филип. – М. – Л.: Искусство, 1970. – С.170.
* Всі поетичні рядки подаються за виданням: Елюар П.Поезії (Пер.з франц.
Мих. Москаленка. – К.: Дніпро, 1975. – 24 с. (Вірші 1918–1953 рр.)
|
