Приказки та народні прикмети

Жито, як стіна.

Жито таке, що й вуж не пролізе.

Усе те пригодиться, що на полі корениться. З гречки й проса – і каша, й паша.

Просто боїться, а дощеві кланяється.

Як діждемо літа, та нажнемо жита, поставимо в поки, та вдаримо в гопи.

Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь.

Соловейко вдавився ячмінним колоском, а зозуля мандри кою.

Летить літо, як крилами.

Літом і мале піде, то вробить.

Літом сякий-такий бур’янець, а хліба буханець, то й ситий чоловік.

Літо на зиму робить.

Хто в літі гайнує, той зимі голодує.

Влітку день – год.

Петрівка на хліб катівка.

Після Івана не треба жупана.

Коли до Йвана просо буде з ложку, то буде і в ложку.

До Іллі хмари ходять за вітром, а з Іллі проти вітру. Спасівка – ласівка, а Петрівка – голодівка. Прийшов Спас, держи рукавички про запас.

В погоду і смутний веселим буває.

Літом одгрібають ногами, а взимку брали б руками, та не буде того часу.

Прийде літо, то є розмаїте; прийде зима, то хліба нема, і чоботи ледащо, й робити нема що.

Приказки та народні прикмети

Варвара ночі ввірвала.— Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить.

На Новий Рік прибавилось дня на заячий скік.— Тріщи, не тріщи, вже минули Водохрещі.

Дми, не дми — не к Різдву йде, а к Великодню.

Ha Стрітення зима з літом пострічаються.

На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів.

Масляниця — баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко.

В Великім пості не ходи в гості.

Морозе, морозе, іди куті їсти! — Будьте здорові з колядою!

Узвар на базар, а кутя на покутя.

Гоп, коляда! — Просили батько й мати, і я вас прошу на чесні дари.

Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо й їсти нема що.

Холодно, вдягнувшись в одно! — Мороз невелик, та стоять не велить.

Сійся, родися, жито-пшениця, всяка пашниця! На щастя, на здоров'я, на Новий рік, щоб було ліпше, як торік!

Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.— Холодно, хоч вовків ганяй.

Голодний поле перебіжить, а голий три.

Зимою сонце світить, та не гріє.

 Приказки та народні прикмети

На Теплого Олекси щука-риба лід хвостом розбиває.

Який день на Благовіщення, такий І на Великдень.

К Великодню сорочка Хоч лихенька, аби біленька.

Як піде дощ на Юрія, то буде хліб і в дурня.

На Юрія ворона в житі сховається.

До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки.— Теплий апріль, мокрий май — буде хліб, як гай.

Не прийдеться в середу Вшестя, завжди в четвер.

До Духа не ховай кожуха; по Святім Дусі та все в кожусі.

Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!»

Де той у Бога Великдень, а він уже з крашанками

Верба б'є, не я б'ю!

За тиждень Великдень; недалечке червоне яєчко!

Ждали, як свяченої паски.

Байдуже паска, аби порося!

Давай нивці, то й нивка дасть.

Як хліб буде, то й все буде.

Рання сівба хоч де вродить, то із хліба не зводить.

Як не буде густо, то не буде й пусто.

Казав ячмінь: «Укинь мене у болото, а я тебе уберу в злото». Осінь каже: «Я уроджу». Весна каже: “А я погляджу».

Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз.

Весна — наша отець і мати: хто не посіє, не буде збирати.

Загадки

1. Летів птах на дванадцяти ногах, та одно яйце зніс.

2. Дуб – дуб-договік, на йому 12 голів, на кожній голлі по 4 гнізда, а в кожному гнізді по 7 яєць, і кожному м є. (1-2 яйця)

3. Летіло без крил, упало без ніг, варив повар без огню, їли пани без рота.

4. Сивий віл випив води повен діл. (сніг, мороз)

ЗАГАДКИ

1. В однім барильці двоє пивець.

2. Без обручів, без дна, повна бочка вина; щоб її править – на те майстре нема.(1-2 яйця).

3. Мій брат комендант, попід землю ходить, червінці находить.

4. Два голуби попід землею ходять.

5. Загадаю загадку, закину за грядку; нехай моя загадка до літа лежить. (1) плуг, 2) леміш і чересло; 3) озимина).

6. Що без рук стукає?

7. Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів (1-2 гріси).

8. Іде лісом – не шелестить, іде водою – не плюскотить.

9. Лисий віл через ворота дивиться.

10. Чорне сукно лізе в вікно.

11. Поле зміряне, бидло не злічене, пастух рогатий.

12. Ї13. хав по горі волох, розсипав по горі горох; стало світати, нема що збирати.

14. Сірий бик у вікно – ник.

15. Лисий віл в усіх людей звів.

16. Зоря-зоряниця по церкві ходила, ключі загубила; місяць зійшов, ключі найшов (1) ранок, 2) сонце; 3) промені).

17. Ходить пані по майдані; куди гляне – трава в’яне.

18. Чотири чотирнички, п’ята бандурочка, шостий прости, сьомий гострий.

19. Кривеньке, маленьке, збігало поле всеньке.

20. Сутула горбатий. На зуби багатий.

21. Ріжуть мене ножакою і б’ють мене ломакою; за те мене отак гублять, що всі мене дуже люблять.