| Головна » Статті » Зарубіжна | [ Додати статтю ] |
Термідоріанський переворот 1794 p.
|
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ Термідоріанський переворот 1794 p. Переворот 27 липня 1794 р. (9 термідора П-го року Республіки за рес-публіканським календарем — звідки й походить його назва) стався в період Великої французької революції 18 ст. і призвів до падіння якобінської диктатури. Його було здійснено учасниками антиробесп'єрівського заколоту із середовища якобінців. Термідоріанський переворот став можливим за умові глибокої кризи якобінської диктатури, що була викликана загостренням її внутрішніх суперечностей. Об'єднавши у своїх лавах у боротьбі проти внутрішньої і зовнішньої контрреволюції дрібну та середню буржуазію, селянство і міські низи, якобін-ці змогли у найкоротший термін вирішити головні завдання революції — зла-мати і знищити феодальні порядки, забезпечити захист незалежності країни від нападів, розподілити національний продукт (впровадження максимуму, реквізиції майна дворян), але виявилися неспроможними зупинити швидке зростання могутності крупної буржуазії, особливо тієї її частини, яка збага-тилася на спекуляціях. Спочатку загроза повернення феодальних порядків змушувала крупну буржуазію тимчасово миритися з жорстокою революцій-ною диктатурою якобінців. Коли ж перемоги над коаліцією ворожих держав усунули цю загрозу, ця соціальна верства, а також заможне і середнє се-лянство стали прагнути позбутися ненависного їм якобінського режиму, що й обумовило його падіння. У той же час, суперечливість політики якобінців (встановлення максиму-му цін не тільки на продукти харчування, але й на заробітну платню, збере-ження антиробітничого закону Ле Шапельє) викликала незадоволення части-ни міської та сільської бідноти, яка досі була опорою революційного уряду. Так склалася сприятлива ситуація для заколоту проти якобінської дикта-тури, яку очолював М. Робесп'єр. Заколот очолили Ж. Фуше, Ж. Л. Тальєн, П. Баррас, яким вдалося об'єднати залишки дантоністів і ебертістів, заручи-тися підтримкою «болота» і встановити зв'язки з жирондистами. До заколоту були залучені також Ж. Колло-д'Ербуа, Ж. Бійо-Варенн (так звані «ліві тер-мідоріанці»), частина членів Комітету громадської безпеки. Хоча керівники революційного уряду, зокрема Робесп'єр, знали про підго-товку заколоту, вони не доклали зусиль до ліквідації змови. 9 термідора на засіданні Конвента заколотники фактично зірвали виступ прибічника Робесп'єра Л. Сен-Жюста. Вони почали звинувачувати Робесп'єра у зловживанні владою і тиранії. У розпалі суперечки майже нікому не відо-мий депутат Муше запропонував арештувати Робесп'єра. На хвилину запа-ла тиша, а потім більшість депутатів Конвента галасом підтримали цю про-позицію. Тоді брат Максиміліана Робесп'єра — Огюст Робесп'єр — та його соратники і друзі — Леба, Кутон, Сен-Жюст, — запропонували арештувати також і їх, що й було негайно зроблено. Здавалося, ще для робесп'єрівців усе скінчилося, але Комуна і Якобінський клуб, дізнавшись про те, що сталося у Конвенті, підняли тревогу. Самого Робесп'єра повезли до тюрми, де комен-дант категорично відмовився його прийняти як засудженого. Тоді Робесп'єра відвезли у поліцейську префектуру, звідки його визволили національні гвардійці і переправили у помешкання мерії. Туди ж доставили його друзів. Тим часом війська національної гвардії оточили Конвент і заколотники вирі-шили, що вони програли. Проте Робесп'єр проявив у даній ситуації непритаманні йому нерішучість, млявість і вагання. Заколотники ж, розуміючи, що на карту поставлене все, діяли рішуче. Було створено так звану «комісію оборони», яка оголосила Робесп'єра, його друзів, а також членів Комуни поза законом. У другій годині ночі з 27 липня на 28 липня 1794 р. війська заколотників, скориставшись тим, що збройні загони національних гвардійців (представ-ників секцій Комуни), якими ніхто не командував, розійшлися, атакували мерію і приміщення, де засідала Комуна. Командував збройними термідоріан-цями Бурдон. Розправа над Робесп'єром почалася з того, що такий собі Мерда із загону Бурдона пострілом з пістолета поранив Робесп'єра в щелепу (за ін-шою версією він намагався покінчити життя самогубством). Перед пораненням він встиг вигукнути: «Республіка загинула! Настало царство розбійників!». Огюстен Робесп'єр спробував викинутися з вікна, але залишився живим. Леба застрелився. Пораненого Робесп'єра перенесли в Конвент, де вороги в його останню ніч немилосердно знущалися над ним. Вранці 10 термідора 22 людей без суду і слідства, живі і мертві, були гільйотиновані. Наступного дня таку ж розправу вчинили над 70 членами Комуни Парижа. Реакційна суть Термідоріанського перевороту, яка спочатку була прикри-та гаслом «Революція проти тиранії», проявилася в ліквідації «максимуму цін», розгромі Якобінського клубу, відміни деяких інших соціальних надбань якобінської диктатури. У той же час скасування якобінської диктатури призвело до припинення масового терору, більш помірної політики тієї частини буржуазії, що одержа-ла багатства в ході революції і опинилася при владі під час термідоріанського режиму. | |
| Переглядів: 629 | |
| Всього коментарів: 0 | |