Реферат

на тему:

Казкар Шарль Перро





 Прижиттєвий портрет Шарля Перо зберігається у Версалі — колишній
резиденції французьких королів



 12 січня 1628-го у Пакетт Ле Клерк почалися пологи. Подружжя Перро вже
виховувало четверо синів і цього разу чекало на дівчинку. Однак
народилися близнюки. Батько вирішив назвати їх на честь французьких
королів — Шарлем та Франсуа. Та через півроку Франсуа помер.

Смерть одного з близнюків, навіть у ранньому дитинстві, стає глибокою
травмою для іншого. Шарль ріс замкнутим, усього боявся, цурався людей.
Та батько все-таки вирішив дати йому освіту, і 8-річний Шарль вступив до
колежу Бове.

Навчання виявилося справжнім кошмаром. Учителі вважали хлопця ідіотом, а
однолітки сторонилися. Зачіпати боялися, бо з ним навчалися старші
брати. Зате діставалося його другові. Той був товстуном, з нього
знущалися та глузували. Якось троє підлітків штовхнули хлопця в калюжу й
почали бити. Шарль не витримав і кинувся на них. Він кусався, дряпався
та видирав волосся. Хлопці розгубилися. Вони належали до найшляхетніших
родин Франції і не звикли, аби їм давали таку відсіч.

Наступного ранку вперше за п’ять років Шарль у класі підняв руку. На
подив учителя й однокласників він блискучою латиною відповів урок. І
отримав найвищий бал. Перро осмілів настільки, що згодом навіть почав
сперечатися з педагогом. А коли йому заборонили брати участь у диспутах,
він разом із товаришем покинув колеж та продовжив навчатися самостійно.

Шарль успішно закінчив університет, став адвокатом. Та практикував
недовго.

— Я б залюбки спалив усі судові справи, — говорив він. — Немає нічого
кращого у світі, як зменшити кількість судових процесів.

Перро почав писати поеми. Деякі присвятив королеві. 25-річного юриста
помітили при дворі, й міністр фінансів Нікола Фуке запросив Перро на
роботу. Шарль збирав податки та писав вірші. 1653-го вони з’явилися
друком. Він познайомився з політиками та письменниками, відвідував бали
та світські салони. Писав легкі комедії, вірші і трагедії. Через
декілька років він був уже відомим письменником.

Та згодом його покровитель потрапив у немилість. Фуке звинуватили у
змові й засудили до довічного ув’язнення. Шарлеві вдалося втриматися при
дворі. Він сподобався новому міністру Жану-Батісту Кольберу, і той
зробив його своїм першим секретарем.

Кольбер чудово знав забаганки та слабинки свого монарха. Він створив
спеціальне ”бюро”, яке мало прославляти Людовика XIV, а Шарля призначив
його головою. Перро став завідувати королівським будівництвом та
майстернями гобеленів. Інколи він сам розробляв проекти і вигадував
девізи й гасла для тріумфальних арок. Король був задоволений, і навіть
інколи радився із Шарлем. Перро розбагатів, став членом Французької
академії наук. У нього з’явилися особисті апартаменти в Луврі та
Версалі, вісім будинків у Парижі, а також замок Розьє.

1672-го 44-річний Шарль одружився з 19-річною донькою королівського
скарбника Марі Ґішон. Доти він уникав жінок через вроджену
сором’язливість. Та за дівчиною давали гарне придане, і він спокусився
чиною давали гарне придане, і він спокусився
об’єднати капітали. У свою дружину Шарль закохався вже після весілля.

— Ти — моя чарівна принцеса, — любив він їй говорити.

Марі народила йому трьох синів. Але у жовтні 1678-го вона захворіла на
віспу й померла. Перро тяжко переживав утрату. Він залишив двір та
вирішив присвятити себе дітям. Шарль сам зайнявся їхнім вихованням та
освітою. У свої 67 вирішив написати для них декілька казок із моральними
повчаннями. Зазвичай вигадував не сам: деякі пам’ятав із дитинства, інші
зібрав його 15-річний син П’єр.

Першими він опублікував казки ”Грізельда”, ”Кумедні бажання” та ”Осляча
шкіра”. А 1697-го видав збірку ”Казки матінки Гуски, або Оповідання та
казки минулих часів із моральними повчаннями”. До неї ввійшли ”Спляча
красуня”, ”Червона Шапочка”, ”Синя Борода”, ”Кіт у чоботях”,
”Попелюшка”, ”Ріке з чубчиком” та ”Хлопчик-мізинчик”. Щодня у паризькій
крамниці Клода Барбена продавали до 50 книжок! Протягом року видавець
тричі повторював тираж.

Перші видання були підписані іменем П’єра. Шарля всі знали як серйозного
літератора, і він боявся, що тепер його засміють. До того ж він хотів
прославити улюбленого сина й допомогти йому зробити кар’єру при дворі.
19-річний П’єр отримав дворянський титул і ввійшов у коло близьких
друзів принцеси. Однак через півроку у вуличній бійці він заколов
ровесника, сина теслі. П’єра заарештували, а матір убитого розпочала
проти нього судовий процес.

Перро насилу вдалося витягнути сина із в’язниці. Він заплатив жінці 2079
ліврів, і П’єра відпустили. Батько купив йому чин лейтенанта у
королівському полку, і той відбув на фронт. 2 травня 1700-го він загинув
у бою.

Шарль тяжко переживав трагедію. Він помер 16 травня 1703-го.

Червону Шапочку звинувачують у винищенні вовків

Всесвітня енциклопедія казок називає Перро найдобрішим казкарем в
історії. Мабуть, він був першим, хто створив справжні дитячі казки —
добрі та зі щасливим закінченням. Адже народні оповідання, які він
використовував, були доволі жорстокими. У ”Попелюшці”, наприклад, мачуха
відрубує дівчині ноги, аби та не бігла на бал. А Спляча красуня
прокидається не від поцілунку, а від народження двох дітей, яких
”подарував” їй прекрасний принц і поїхав собі.

”Червона Шапочка” теж закінчується трагічно, а хепі-енд їй ”дописали”
брати Грімм. Автори сайту ”Європейського товариства охорони вовків від
Червоної Шапочки” стверджують, що через цю казку в Європі винищили цих
хижаків.

Важливі дати











 1628, 12 січня — Шарль Перро народився в Парижі в родині адвоката П’єра
Перро

1637–1644 — навчається в колежі Бове

1651 — вступає до Орлеанського університету

1671 — стає членом Французької академії та очолює роботу над ”Загальним
словником французької мови”

1672, 1 травня — одружується з Марі Ґішон (1653–1678)

1675, 1976, 1678 — народжуються сини Шарль-Самуель, Шарль та П’єр

1691 — пише першу казку ”Грізельда”

1703, 16 травня — помирає в Парижі, похований у підземному некрополі
церкви Сен-Бенуа

Першу казку Шарль Перро
написав у 67 років. 380 років тому народився автор ”Кота в чоботях”.