| Головна » Статті » Зарубіжна | [ Додати статтю ] |
Бояриня
|
Тема: “Бояриня”. Художнє відтворення звичаїв і побуту козацької старшини та російського боярства, складних і суперечливих подій в Україні та Росії її половини XYII століття. Мета: Розкрити зміст твору, його ідейну спрямованість, охарактеризувати дійових осіб. Передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, зневажанням людської гідності і честі. Виховувати в учнів почуття відданості Вітчизні, гордість за свій волелюбний народ. Тип уроку: Урок формування знань. Метод: бесіда, робота з текстом. Унаочнення: портрет Л.Українки, викладка творів поетеси, ілюстрації до поеми “Бояриня”. Хід уроку: I. Організаційний момент. II. Вивчення нового матеріалу. 1. Слово вчителя про драматичну творчість Л.Українки, про роль її творів у збагаченні у народу духовними цінностями. Велика дочка України Леся Українка приходить до читачів у розкриллі крицево мужньої та ніжної поезії, глибоко філософського поетичного театру, талановитої художньої прози, пристрасних публіцистичних та вагомих літературно-критичних статей, майстерних перекладів кращих надбань світової літератури. Своєю невсипущою працею – горінням Л.Українка разом з Іваном Франком розширювала ідейно-тематичну обрії української літератури, збагачувала культуру свого народу духовними цінностями людства, виводила рідне письменство в коло розвинутих літератур світу. - Нам відомо прекрасні збірки поезії Л.Українки. Які це? Сьогодні ми вивчаємо драматичну поему Л.Українки “Бояриня”. 2. Слово вчителя про історію написання поеми та її літературну долю. 3. Словникова робота: Драматична поема – це твір не великого розміру, в якому поєднано лірику, розповідь і драматичний конфлікт, розкривається важливі суспільно-моральні й естетичні проблеми. Драматичну поему “Бояриня” Л.Українка написала в 1910р. . Написана вона була за три дні під час лікування Л.Українки в єгипетському місті Гелуані, поблизу Каїра. В перше “Бояриня” була надрукована після смерті поетеси в полтавському журналі “Рідний край” 1914 року. З того часу вона не виходила ні в один збірник, ні в одне з її видань. Тільки нещодавно поема була надрукована в ж. “Прапор” (1989, № 9) з коментарем відомого вченого Миколи Жулинського. У 1991 р. твір вийшов окремою книжкою і з раніше написаною критичною статтею талановитого поета і літературознавця Михайла Драй-Хмари (1889-1939), що став жертвою сталінського театру. “Бояриня” мала воістину драматичну долю. Вона замовчувалася, і знаходилася під негласною забороною, бо правдивим зображенням колоніального становища України в складі Росії після сумнозвісного воз’єднання була неприйнятною вождям нової, більшовицької імперії. Метою сьогоднішнього нашого уроку є розкриття ідейного змісту твору, охарактеризувати дійових осіб, передати тугу за рідним краєм Оксани, розкрити компроміс Степана з власною совістю, відтворити складні і суперечливі події в Україні в другій половині XYII століття. На прикладі героїв поеми ми повинні виховувати в собі почуття любові й відданості Україні. 4. Бесіда за запитанням: - ви прочитали “Бояриню” в дома і вже, мабуть, можете визначити, яка тема твору. 5. Про епоху Руїни і Петра Дорошенка розповість учитель історії. - хто з письменників, поетів, крім Л.Українки, писав про епоху Руїни? (Т.Шевченко, П.Куліш, “Чорна Рада”). - як ви думаєте, чому Л.Українка вибрала для зображення епоху Руїни? (бо вона взагалі брала для своїх творів не епохи розквіту і слави, а епохи кривавих переворотів, страшних катаклізмів, неволі, полону. Правда самої боротьби, отого виру кривавого, що клекотів у серці тодішнього українського життя, поетка не відтворює: вона залишається з боку і тільки прислухається до нього. Її добре була відома психологія людей, що жили після розгрому, на “руїнах”. Вона змальовувала те, що бачила і чула). - Ви кажете: “Що бачила й чула”. Епоху Руїни вона не могла бачити, а чути про неї, звичайно, чула. Творчість Л.Українки розпочалася 80-1-роки XIX століття. Чим співзвучний цей період історії України з добою Руїни? - Отже, “Бояриня” – це драматична поема, в якій відображено епоху Руїни і Петра Дорошенка, тобто боротьбу українського народу за свою незалежність. Які ж основні мотиви звучать у поемі? (Мотив пасивності-зради, мотив туги за Україною – основні; інші – самовідданість у боротьбі за волю народу, мотив людської гідності і честі, вірність Батьківщині). - У яких ще творах Л.Українки звучать ці мотиви? (“Дим”, “Один все-таки до тебе думка лине”, “Віла-Посестра”, “Камінний господар”). - З якими героями поеми пов’язані основні мотиви? (З образами Оксани та Степана). 6. Вчитель: Л.Українка вірно відбиває у своїй поемі основи тодішнього політично-соціального ладу на Московщині, що базувався на доносах, шпигунстві й катуванні. Оксана на власні очі переконалася, що в Московії “скрізь палі, канчуки, холопів продають”. - Що говорить поетеса про звичаї у Москві? Чим воно відрізняються від українських?- Чому вже перші дні перебування Оксани в Москві принесли їй образу, біль, сором, гіркі переживання? ( - Виїхавши з чоловіком у Москву, Оксана одразу зрозуміла, що становище її коханого не просто принизливе, а рабське, що царя і його слуг тут усі страшенно бояться і мовчки скоряються звичаям, які принижують людську гідність. Почувши розповідь Степана про те, що він перед царем мусить себе назвати “холопом Стьопкою “ і звеселяти його тропаком, Оксана внутрішньо здригнулася від приниження. - Але не тільки через це Оксана не змогла прижитися в Москві, найбільше вона страждала від усвідомлення того, що Степан – людина слабохарактерна, боязка, негорда ). - Знайдіть у тексті підтвердження цієї думки. (“ Бояриня”, “МОЛОДЬ”, К, 1991,стор. 61). Учень: Жалість керує Оксаною, коли вона заради Степана, скорившись благанням свекрухи і Ганни, понесла боярам частування, переодягнувшись у незвичний одяг. Така горда людина, як Оксана, не може знести таких принижень. (текст, стор. 60, 62) Учитель: Ви стверджуєте, що Оксана страждала від того, що Степан – людина боязка, негорда. У якому епізоді яскраво зображені, що Степан – боягуз ? ( У епізоді з листом до рідні. Він боявся “ диби”, “шпигів” і не дозволив Оксані передавати ні листів, ні подарунків. Це викликає до нього зневагу. Зневагу викликає й те, що він осуджує тих в Україні, хто разом з Дорошенком хотів єдності і незалежності України, осуджує і брата Оксани Івана : текст, с. 33) - А яким зображений Іван ? ( Син Перебійного – Іван – запальний, гарячий, але щирий. Гострий на розум, сміливий. Він досить однозначно судить про переяславську раду : текст, с. 32; Ризикуючи головою, він приєднався до Дорошенка, повіз бойову корогву в Чигирин. Після придушення повстання Івана навряд чи лишився живим, бо не звик дорожити своїм життям, а тим більше вимолювати його в недруга). - Як сприймає Оксана події в Україні ? ( - я вважаю, що події, які відбувалися в Україні, зламали Оксану остаточно. Вона переживала те, що не вдалося Україні повернути волю, незалежність. Оксана не може собі простити, що і вона, і її чоловік у час відчайдушної боротьби на Україні сиділи в “зачіпку московськім, поки лилася кров”. Вона жорстоко картає себе за відступництво, за прожиття в безпеці роки. Степанові вона каже гірку правду, що його руки хоч і не в крові, зате в іржі, звинувачує покорі й простійному страхові : текст, стор. 88). - А як події в Україні сприймає Степан ? ( Для Степана поразка України не настільки трагічна, як для Оксани. Він якоюсь мірою радіє, що тепер все на Україні втихомирилось, спокійно говорить про зустріч з Оксаниною ріднею). - Чи радіє Оксана, що, нарешті, побачиться з ріднею? ( Ні, Оксана відмовляється від поїздки в на Україну, а Степан навіть не зауважує, скільки мужності треба на це Оксана. Багато сили і нервів забирають у неї думки про поневолений край, крають їй серце роздуми про тих, хто після придушення опинився в тюрмах. Вона заповідає Степанові допомагати, чим тільки зможе, скореним співвітчизникам. Умираюча Оксана вірить, що Україна хоч колись, але доб’ється волі. Вона любить свою землю, сонцем передає їй вітання: текст, стор. 34). 3. Заключне слово вчителя про те, що і зараз є українські Степани і Оксани, про сучасну боротьбу за незалежність України. 4. Домашнє завдання : Підготуйте письмову порівняльну характеристику Степана й Оксани – головних дійових осіб “Боярині”. | |
| Переглядів: 597 | |
| Всього коментарів: 0 | |