| Головна » Статті » Біологія | [ Додати статтю ] |
Виробництво молока
|
Реферат на тему: Виробництво молока Системи і способи утримання корів. Запровадження тієї чи іншої системи чи способу утримання корів в Україні обумовлюється головним чином забезпеченістю господарств кормами відповідно до продуктивності та фізичного стану молодого стада.. В даний час виділяють декілька систем утримання молочних корів: цілорічну стійлову; стійлово-вигульну; стійлово-табірну; стійлово-пасовищну та стійлово-табірно-пасовищну. Застосування тієї чи іншої системи залежить від конкретних господарських умов. Способів утримання корів є два — прив’язний і безприв’язний. Зараз найбільш поширене прив’язне утримання. Воно характеризується тим, що корови знаходяться, в зафіксованому положенні у стійлах, де тварини відпочивають, споживають корми і де їх доять. Останнім часом на молочних фермах застосовують, особливо при їх реконструкції, прив’язне утримання корів у стійлах з автоматичними прив’язями, а доять тварин на доїльних майданчиках різного типу. Влітку ж корів утримують на розміщених поблизу корівників вигульно-кормових майданчиках безприв’язно і доять на тих же доїльних майданчиках. Завдячуючи цьому, затрати праці по обслуговуванню корів скорочуються в 1,5-2 рази. Безприв’язне утримання корів більше відповідає їх фізіологічним і технологічним вимогам. Проте, успішне застосування цього способу можливе лише при наявності високопродуктивної молочної худоби, повному забезпеченні її високоякісними і повноцінними кормами, спеціальними приміщеннями і спорудами, за умови, що керівництво господарством здійснюють компетентні спеціалісти, а обслуговуючий персонал суворо виконує вимоги технологічної дисципліни. Залежно від способів, які застосовують при організації відпочинку корів, безприв’язне утримання може бути: безприв’язне боксове та безприв’язне на глибокій незмінюваній підстилці. Влітку в більшості господарств створюються сприятливі умови для оздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності та покращення відтворювальних функцій і зниження собівартості одержуваного молока. В цей час найбільш зручно проводити ремонт тваринницьких приміщень, їх чищення та дезінфекцію. Якщо ж пасовища розміщені на віддалі понад 3 км від ферми, то застосовують стійлово-табірно-пасовищну систему утримання корів. Групування молочних корів на фермі. Важливою умовою для отримання високих показників ефективності виробництва молока є економне витрачання кормів, оскільки в структурі собівартості на них припадає більше 55% затрат. За умови недостатнього забезпечення корів кормами цього можна досягти за рахунок нормування годівлі залежно від їх продуктивності, фізіологічного стану, живої маси та віку. За таких умов відносно нормовану годівлю корів можна здійснити шляхом розподілу стада на окремі виробничі групи, кожна з яких повинна складатися із тварин з орієнтовно близькими потребами в поживних речовинах та енергії. Ознаками для розподілу стада на групи можуть бути: величина добового або за попередню лактацію надою; період отелення; фізіологічний стан; вік; жива маса та інші. Метод групування за фізіологічно-технологічними періодами традиційний і найбільш поширений. Корів ферми при цьому розподіляють на три виробничі групи: корови сухостійні — утримуються в групі 50-55 днів, починаючи від запуску до 5-10 днів перед отеленням. До цієї групи часто вводять нетелей 7 та 8-місячної тільності; корови родильного відділення — утримуються в групі 5-10 днів перед отеленням та 20-25 — після нього; корови дійні — утримуються починаючи з 21-26 дня після отелення і до запуску. За цього методу корови на основний час виробничого періоду закріплюються за постійним обслуговуючим персоналом. В сухостійний період і на час отелення корів утримують і годують в інших виробничих групах, де їх тимчасово обслуговує інший персонал. Групування корів за величиною добових та за попередню лактацію надоїв — спроба нормувати годівлю дійсно відповідно до продуктивності. Проте такий метод не знаходить широкого застосування, оскільки при цьому виникає проблема нестабільності (постійного переформування) груп, корови від цього стають неспокійними, а їх молочна продуктивність при кожному переформуванні зменшується на 4-5%. Метод групування корів за періодом отелення передбачає формування груп по мірі їх отелення в родильному відділенні. В результаті в одну групу попадають тварини на однаковій стадії лактації, але з різною продуктивністю, віком, живою масою. Такий метод дозволяє тривалий час зберігати постійний склад групи. При цьому можна досить ефективно проводити диференційовану годівлю і утримання корів відповідно до основних стадій фізіологічного стану. Проте у ряді випадків великі відмінності у добових надоях корів групи дещо знижують позитивні сторони цього групування. На фермах з поголів’ям понад 400 корів для вказаних виробничих груп виділяють спеціальні приміщення. Потребу в головомісцях для кожної виробничої групи можна розрахувати за формулою: де КМ — потреба в головомісцях для виробничої групи; М — загальна кількість корів на фермі, голів; КД — термін перебування корів у виробничій групі, днів; Т — величина повного технологічного циклу (сума днів перебування корів в усіх виробничих групах), днів. Годівля молочних корів різного фізіологічного стану. Для значного підвищення продуктивності молочної худоби важливою є організація достатньої й повноцінної годівлі. Збалансовані за всіма поживними речовинами і енергією раціони підвищують продуктивність тварин на 25-30%, знижують витрати кормів на 30-35%, а собівартість виробництва продукції — на 20%. У годівлі тварин молочного стада найбільше використовуються об’ємисті корми, концкорми та деякі відходи промисловості, яка переробляє сільськогосподарську сировину. Годівля сухостійних корів. Сухостійний період — один із найбільш відповідальних у виробничому циклі корови. Недостатня за рівнем та повноцінністю годівля тільних сухостійних корів є основною причиною важких отелень, народження слабких телят, що негативно впливає на їх послідуючий ріст і розвиток, та низької продуктивності корів. Корови перед отеленням повинні мати заводську вгодованість, тобто за період сухостою відкласти у своєму тілі достатню кількість протеїну, енергії (у вигляді жиру), макро- і мікроелементів та вітамінів. Ці резерви використовуються коровами, особливо високопродуктивними, у перші місяці лактації, коли вони фізично не можуть з’їсти кормів стільки, скільки їм потрібно для покриття витрат на синтез молока, яке вони виробляють. Встановлено, що кожний кілограм відкладених у резерв поживних речовин забезпечує підвищення надою після отелення на 15-20 кг. Нині переглянуто норми мінерального живлення корів в останні 7-10 днів перед отеленням. Наукою і практикою встановлена необхідність виключення з раціону сполук кальцію (крейда, трикальційфосфат тощо), з метою штучного створення у корови негативного балансу кальцію. Годівля дійних корів. Годівлю дійних корів необхідно організовувати так, щоб одержати від них максимум молока високої якості при збереженні їх здоров’я та відтворювальних функцій. Вивчення особливостей обміну речовин у корів на протязі виробничого циклу дозволило розробити диференційовану їх годівлю за періодами (фазами) лактації з урахуванням фізіологічного стану, потреб в енергії й поживних речовинах та можливостей максимально і ефективно використовувати корми. З урахуванням цього весь лактаційний період ділять на три майже рівні за тривалістю періоди (фази). Перший, післяотільний, тривалістю близько 70-110 днів — це період (фаза) роздоювання корів, одержання максимально можливого надою від корови. Другий період (фаза) тривалістю 70-100 днів — підтримування досягнутого, у першій фазі, рівня продуктивності (розпал лактації). Третій, що триває 100-150 днів, — період (фаза) спадання лактації, який закінчується підготовкою корів до сухостою і їх запуском. Інколи виділяють фазу новотільності, яка триває до 10-15 дня після отелення. Новотільний період (фаза), як і кінець сухостою, найбільш складний з точки зору організації годівлі корів. Годівля в ці періоди на 45-50% визначає продуктивність і якість молока, обмін речовин, запліднення корів та життєздатність новонароджених телят. Раціон, при якому одержали максимальний добовий надій, залишають на наступні 2-3 тижні, а потім додаткову кількість кормів поступово виключають і корову переводять на нормовану годівлю відповідно до її фактичного надою, лише молодим коровам залишаючи аванс на ріст. Підвищувати енергетичну цінність раціонів бажано за рахунок комбікормів, збагачених макро- і мікроелементами та вітамінами А, D, E, а також за рахунок високоякісних об’ємистих кормів і насамперед кормових коренеплодів. При роздоюванні молочної худоби необхідно поєднувати підвищений рівень годівлі з чітким дотриманням техніки машинного доїння, домагаючись ретельного видоювання тварин. Добрий ефект одержують при згодовуванні кормів у вигляді кормосумішей. Використання кормосумішей, збалансованих за всіма поживними речовинами, сприяє підвищенню енергетичного забезпечення організму і збільшенню на 8-12% надоїв. В останній період лактації в раціоні корів повинні переважати об’ємисті корми — сіно, сінаж, силос і коренеплоди, а влітку — зелена маса. Кількість концентрованих кормів в кожному конкретному випадку залежить від якості основних кормів і вгодованості корови. В кінці цього періоду корів запускають. При запуску в раціоні корів зменшують кількість соковитих і концентрованих кормів, а також скорочують час та інтенсивність підготовки вим’я до доїння, переходять з триразового на дво-, а потім і одноразове доїння. Режим годівлі корів. Суттєвого значення при вирощуванні тварин на молочних фермах необхідно надавати режимові годівлі, під яким розуміють кратність, черговість та час роздавання кожного виду корму (кормосуміші) на протязі доби. На фермі повинна бути створена спокійна обстановка для поїдання і пережовування кормів, тобто забезпечено сприятливі умови для протікання фізіологічних процесів, пов’язаних з утворенням молока. Кожна роздача чергової порції свіжих кормів не лише стимулює тварин до їх поїдання, але й змушує їх переривати свій відпочинок та пережовування попередньої порції корму. Часте, неконтрольоване роздавання об’ємистих кормів (7-8 і більше разів за добу), з одного боку, корисне, тому, що корови можуть поїдати з апетитом більшу частину свіжих, без домішок слини, неокислених кормів. З іншого боку, багатократне, безсистемне роздавання кормів порушує відпочинок тварин, їх жуйні процеси, що негативно позначається на перетравлюванні і засвоюванні поживних речовин кормів та синтезі молока, а також пов’язане із збільшенням затрат праці та енергетичних ресурсів. Проте наукові дослідження доводять доцільність використання багатократного роздавання кормів коровам, яке погоджується з їх поведінкою і сприяє підвищенню молочної продуктивності на 10-15%. Доїння корів та первинна обробка молока. Запорукою ефективної роботи молочної ферми є раціональна організація машинного доїння корів. Секреція молока у молочній залозі тварин відбувається рівномірно протягом 9-12 год. після доїння, а тому спокійна обстановка у стаді, організація відпочинку корів за певним режимом, сприяють оптимальній секреції молока. Місткість вим’я корови визначає її індивідуальну особливість нагромаджувати до доїння певний об’єм молока без пригнічення процесу секреції. При цьому необхідно пам’ятати, що місткість молочної залози не залишається постійною протягом лактації: у перші місяці лактації вона дещо збільшується, потім, до п’ятого — сьомого — залишається практично однаковою, а далі із зменшенням добових надоїв зменшується. Доїння — це складна технологічна операція, мета якої полягає не лише в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров’я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилося у вимені, а й створити добрі умови для подальшої його секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини. Доїння корів переносними апаратами у відра повинно здійснюватися лише двома апаратами. При використанні трьох оператор не встигає якісно виконувати всі підготовчі і заключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п’ятої. В цьому випадку будуть перетримки апаратів на вим’ї, що призводить до наведених вище наслідків. При доїнні двома апаратами в переносні відра оператор за 1 год. може видоїти 16-18 корів. Доїння корів у молокопровід доцільно виконувати трьома апаратами, за умови що видоювання кожної корови триває в середньому не менше 4-6 хв. Це буває тоді, коли величина разового надою становить не менше 5-7 літрів. При надоях, менших за 5 л, обов’язково будуть випадки холостого доїння, що викликає больові відчуття у корови, а в подальшому — зниження надоїв, і звичайно, виникнення субклінічних маститів. При доїнні в стійлах двома-трьома апаратами у молокопровід оператор може видоїти за 1 год. 22-26 корів. Доїння корів на доїльних майданчиках ефективне не лише в умовах безприв’язного, але й прив’язного утримання. При цьому досягається набагато вища якість молока та вища продуктивність праці, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більші можливості для механізації та автоматизації ручних операцій, а також здешевлюються операції по транспортуванню молока до молочної, досягається економія у будівництві, забезпечує хороші умови для технічного обслуговування доїльного та молочного обладнання, яке сконцентроване в одному місці. Враховуючи все це, можна стверджувати, що найближче майбутнє за безприв’язним утриманням та доїнням корів на доїльних майданчиках. В умовах літнього пасовищного утримання рекомендується використовувати доїльні майданчики прохідного типу УДС-3Б або подібні до них. Первинну обробку молока проводять на фермі. Вона включає очищення, охолодження та зберігання молока до реалізації. При виникненні епізоотій молоко піддають тепловій обробці (пастеризації). Необхідно пам’ятати, що чим коротший період від видоювання до охолодження молока, тим краще зберігається його якість за рахунок гальмування розвитку мікроорганізмів, які в нього потрапили. Все призначене для реалізації молоко повинне відповідати вимогам державного стандарту. Видалення гною. Спосіб видалення гною на молочній фермі повинен забезпечувати постійну чистоту приміщень і території, бути зручним та економічним в експлуатації, виключати занесення збудників заразних захворювань з одного приміщення в інше та забезпечувати охорону навколишнього середовища. На фермах можна застосовувати різні способи і засоби механізації прибирання, видалення й транспортування гною. Це, в основному, залежить від прийнятого способу утримання тварин, виробничої зони ферми, якості та кількості гною. Отже, на сучасних молочних фермах, незалежно від їх розмірів та підпорядкування, завдяки можливості проводити рівномірні протягом року отелення, можна рівномірно одержувати і молоко. Це сприяє ефективному використанню приміщень, ритмічності в організації виробничого процесу та праці обслуговуючого персоналу. Література: Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи. | |
| Переглядів: 810 | |
| Всього коментарів: 0 | |