| Головна » Статті » Українська Література | [ Додати статтю ] |
Культ сонця як основа поетичної картини світу М. Руденка
|
Реферат на тему: Культ сонця як основа поетичної картини світу М. Руденка Культ Сонця, а саме закон перетворення і збереження сонячної енергії став важливою частиною світогляду М.Руденка. Ним пронизана вся поетична творчість митця, ця філософська позиція керує вчинками його романних персонажів, що постійно перебувають у духовних пошуках. Філософсько-теологічні роздуми героїв М.Руденка важко аналізувати за допомогою опозиції фізичне – метафізичне, адже її тут просто не існує (метафізика світла переходить у фізику світла.). Футурологічний роман “Ковчег Всесвіту” – це пошуки Бога (в романі успадковується християнська традиція у розумінні Бога як Світла, однак є істотна різниця,- Бог визначається ще і як “Плазма, що Мислить”, тобто Світло - не тільки метафізичне, але й фізичне. Бог у романі - Монада, що має конкретні фізичні характеристики та місце розташування. М.Руденко поглиблює монадологію Лейбніца. У романі “Орлова балка” М.Руденко досить вдало “оживлює” власну філософію Сонця (Сонце – Першосуб'єкт – Субстанція – Людина). Усвідомити себе та інших продовженням Великого Світла – до цього закликає М.Руденко (пантеїзм або гілозоїзм, як бачення істоти світу в живій одухотвореній матерії). Філософська проблематика роману “Орлова балка” У нашому дослідженні осмислюється суть посттоталітарної концепції буття людини на матеріалі роману М.Руденка “Орлова балка”, розкривається психологія вироблення митцем душевного стану витривалості, внутрішньої розщепленості, внутрішнього страждання. Людина, що страждає, значною мірою визначає людину незгодну. Роман М.Руденка “Орлова балка” присвячено перегляду основних (загальнолюдських) проблем, що наскрізно постають у романі “Орлова балка”. Основна тема роману – пошук сенсу людського існування творчою особистістю на “зламі” епох. М.Руденко звертається в цьому випадку до проблем естетичного характеру – до проблеми взаємодії мистецтва й тоталітарної дійсності, співвідношення та взаємозв'язку краси й моралі в жіночих образах роману. М.Руденко, на нашу думку, проблему мистецтва робить основною проблемою роману, тому таке важливе місце посідає в ньому аналіз естетичної позиції художника Володимира Тарана. Відображення життя в мистецтві ніколи не буває нейтральним, воно завжди пов'язане з оцінкою відображеного, з певними ідеалами, нарешті, залежить від світосприймання, від ідейної позиції, від суспільно-політичних поглядів митця. М.Руденкові боліли соціальні кривди простої людини, втрата таких понять, як національна гідність, духовність, активний процес переродження людини в бездуховну істоту, погіршення економічної ситуації, екологічна проблема. М.Руденко беззастережно, одверто не приймав атмосферу епохи застою, на суд людський виносив усі ті болючі проблеми нашого розвитку, що їх прийнято було замовчувати. Проблема особистості і її власна реалізація – центральна в романі М.Руденка. Наголошуємо на споглядальності, самозаглибленості, здатності рефлексувати головного героя роману Володимира Тарана. Що призводить до знецінення особистості, до її аморальності? Де коріння того універсального зла? По-перше, в соціально-економічних процесах технократичної держави, по-друге, в ідеології цієї держави, що будувала мораль за принципом людського егоїзму. Надзвичайна духовна активність, рефлектування - це свій спосіб реакції, свій спосіб сприйняття світу. Але власна позиція Володимира Тарана вже чітко окреслена – пошуки спроби гармонійного злиття із Всесвітом, пошуки загальнолюдських моральних цінностей. Можливо, хтось звинувачує митця, як і колись самого М.Руденка, у богошуканні (“Христос - це Дух Сонця. Дух Сонця втілюється в людях”) [67, 91].. Осягнення глибин філософського осмислення дійсності, філософське самоусвідомлення, самоутвердження - то є шлях до морального очищення. На засадах народної естетики, етики та моралі М.Руденко розвиває мотив кари за скоєний злочин, який є важливою складовою концепції національного буття. Володимир Таран спокутує вину української нації, тим самим образ митця стає символом, що узагальнює шлях морального очищення, в через моральні тортури, пошуки власної філософії життя (“в муках народжується істина”). Художником, перед яким схилявся Володимир Таран, був Реріх. Увага М.Руденка сконцентрована на осмисленні мовного питання. Справді, в тому, що робітничий клас розмовляв українською мовою, а інтелігент – російською, було щось нісенітне, принизливе для всієї нації. Хрущовські реформи не вирішували, а навпаки, придушували мовне питання в Україні. Але нація прийде до повної суверенності. У цьому запевняє нас М.Руденко, промовляючи словами Ксенії: “Існує дух нації. Дух землі, яка нас вигодувала... його ліквідувати не можна. Це головне” [50, 42]. Образ зруйнованої церкви поглиблює національну проблему, символізуючи Україну. М.Руденко промовляє до всіх українців, аби вони берегли духовне коріння нації. Проблема екзистенційного морального вибору постійно стоїть перед митцем, бо з розвитком самосвідомості у суспільстві поширюються ідеї індивідуальної відповідальності за власні вчинки. Митець увесь час повинен робити вибір і вирішувати, бо він і тільки він за все відповідає. Але потрібна стійка віра, “…страх мусить померти. Якщо є страх - немає віри...” [50, 38]. “Художника породжують щирість і повнота душі, а хитрощі з самим собою здатні породити лише безпринципного міщанина”[50, 39]. Митцеві доводиться часто бути самотнім. Самотність переживав і Володимир. Самотність - як захисна реакція митця на тотальне поневолення власного “я”. Література: Алтунян Г. Понад мукою тюремних 15. С.12 №11.1990.літ//Прапор. Антологія української поезії: В 6 т./ Т. 5: Українська радянська поезія: К.: Дніпро, 1985.Редкол. П.Воронько та ін. 509 с.1958 рр.Твори поетів, які увійшли в літературу в 1933. Бахтин М. 502 М.: Худож. лит., 1975.Вопросы литературы и эстетики: Исслед. разных лет. с. 543 М.: Худож. лит., 1986.4. Бахтин М. Литературно-критические статьи. с. М.: Искусство,2-е изд.5. Бахтин М. Эстетика словесного творчества. 444 с.1986. 6. Башляр Г. Предисловие к книге “Поэтика пространства” // 121. С. 113 № 5. 1987.Вопр. философии. 7. Бесіда з Олексою Бердником // 30 грудня. 1990.Молодь України. 8. Білогуб І. Літературно-краєзнавча 102 с. Луганськ: Світлиця, 1994.Луганщина. 9. Бондаренко О. Із спостережень над проблематикою роману “Орлова балка” М.Д. Руденка // Вісник Донецького університету. Сер. Б: Гуманітарні науки. – Донецьк, 1998. - №2. – С. 161-165. | |
| Переглядів: 735 | |
| Всього коментарів: 0 | |