| Головна » Статті » Українська Література | [ Додати статтю ] |
ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЮРІЯ КЛЕНА
|
УДК 811.161.2"373.7:821.161.2 - 1.K1 І 7.G8 Маркітантов Ю.О. Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка ФРАЗЕОЛОГІЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ ЮРІЯ КЛЕНА У статті досліджуються способи введення фразеологічних одиниць у поетичні тексти Юрія Клена та визначається їх специфіка у ракурсі мовного світобачення автора. Ключові слова: фразеологічна одиниця, поезія, ремінісценція, субституція. Фразеологізми завжди були невід'ємною і важливою складовою частиною в системі номінативних засобів сучасної української літературної мови. Різні за структурою та характером поєднання компонентів фразеологічні одиниці реалізують закладений у них номінативно-виражальний потенціал у процесі комунікації, основою якої, як відомо, є текст. Особливо яскравим проявом специфіки фразеологізмів є художній текст, оскільки його домінантою зажди виступає образність та естетична спрямованість. У цьому сенсі можна говорити про діалектичну єдність художнього мовлення, і, в першу чергу, поетичного, та фразеологічних одиниць, для більшості з яких образність є однією з визначальних рис. У працях багатьох дослідників (Л. Aвксентьєвa, M. Aлефiренкa, M. Aлєксєєнкa, І. Гнатюк, В. Дідковської, І. Лєпєшева О. Літвіннікової, В. Moкiєнкa, Л. Скрипник, Л. Стоян, В. Телії, Л. Щербачук) розглядаються особливості функціонування фразеологічних одиниць у структурі художнього мовлення найрізноманітніших за стилями і напрямками письменників. Aктуaльнiсть дослідження зумовлена потребою з'ясувати, яке місце займають фразеологічні одиниці в поетичному доробку талановитого українського поета Юрія Клена, оскільки його творчість до сьогодні залишалась поза увагою дослідників. A, як відомо, аналіз ФО з погляду їх ролі та поведінки в конкретних художньо-мовленнєвих умовах має важливе значення для розкриття властивостей та особливостей як самих фразеологічних одиниць, так і того мовленнєвого середовища, в яке їх уведено. „Широке вивчення фразеологічної варіантності та синонімії, - зауважують A.M. Mелерoвич і ВМ. Moкiєнкo, - а також всебічне дослідження стилістичного використання ФО в художній літературі та публіцистиці переконливо продемонстрували динамічний характер фразеології, її відкритість до різних структурно-семантичних змін" [4, с.3]. Крім того, вивчення цих проблем дає можливість глибше розкрити специфіку творчого методу письменника. Mетa дослідження: з'ясувати наявність та роль фразеологізмів у художньому мовленні неординарного українського поета першої половини ХХ ст., одного із кола неокласиків Юрія Клена, поета складної долі як у сенсі людського буття, так і в своїх художньо-естетичних пошуках. Maтерiaлoм дослідження для нас слугували знакові твори митця - поеми «Прокляті роки» та «Попіл імперій». Як стверджує Ю. Ковалів, у поемі «Прокляті роки» поет піднімається на рівень великого філософського узагальнення. A щодо поеми «Попіл імперій», то, на думку дослідника, це «широкомасштабний художній літопис історичних подій ХХ ст., що вели до краху деспотичних наддержав-«імперій». Вражає вміння поета послідовно переходити від видимого до найістотнішого у складних історико-політичних та соціально-психологічних лабіринтах історії» [3, с.19]. Значну роль у реалізації творчих задумів Ю.Клена відіграють, на наше переконання, фразеологічні одиниці. І хоча поет вживає фразеологічний матеріал досить обережно (в середньому 1,95 ФО на 1 сторінку тексту), широта охвату структурно й семантично різнопланових одиниць вражає. Це і фразеологічні одиниці термінологічного характеру типу Чумацький Шлях, як-от: Чумацький Шлях - як срібний пояс [2, с. 139]. До речі, автор інколи його вживає у формі Молочний Шлях, що є калькою з російського Млечный Путь. Наприклад: На яблуню, на яснокору, Заліз, засів поміжрозсох. Почав з нудьги лічити зорі. А Шлях Молочний стеле Бог [2, с. 136]. В арсеналі автора й народні назви рослинного світу: Там, перепрівши у гарячих снах, Посеред вод безмовних і широких Татарське зілля пахне у ставках [2, с.118]. A6o ж народна назва автомобіля НКВС, відомого багатьом у середовищі репресованих, чорний ворон: О скільки раз по місту «чорний ворон» Шугав, зі сну хапаючи людей, Коли вставала пітьма чорним бором, Зітхаючи пащеками ночей! [2, с. 115]. Це і запозичення з латинської, давньогрецької та сучасних європейських мов: almae matris, panta rei, danse macabre, tete a tete, Nacht und Nebel, od morza do morza та ін. Наприклад: Пливуть у шумі хвиль уривки літ. їх течія несе в далеку безвість. Колись казав премудрий Геракліт, Що «Panta rei»: пробіг потік і щез він... [2, c. 132]. Вживає Юрій Клеи і фразеологізми з біблійних текстів (страшний суд [с.154]), давньоруської літератури (древо мыслено [2, с. 114]) та давньогрецьких міфів (Пандорина скринька [2, с. 141], троянський кінь [2, с.149] ). Наприклад: Йому до дна віддати треба душу, щоб він пообтинав їй рештки крил І «древо мислено» трусив, як грушу, Щоб, розкроївши скальпелем нам лоб, Він кожну думку брав під мікроскоп [2, с.114]. Демократизм поетичного мовлення Юрія Клена полягає й у тому, що для його творчої манери характерним є використання, крім загальновідомих фразеологізмів книжного походження, просторічних одиниць, як-от: Ти одяг катові лишав «на чай». В потилицю, мов грім. А потім клали, Поважно, всіх шикуючи до куп, З мистецьким хистом труп на мокрий труп [2, с. 112]. Разом з тим, вражає уміння поета застосовувати відомі літературні образи, які трансформовані через призму авторського поетичного світобачення, так звані ремінісценції. Наприклад: І зразу від шакалів чи гієн Ти геть летиш у інший час - та й баста: В середньовіччя, Грецію чи Рим, Забувши, як пахтить вітчизни дим [2, с. 122] (пор.: крилатий вислів «И дым Отечества нам сладок и приятен»). Аналогічним чином опрацьовує поет і відому мовну формулу «Всі шляхи ведуть до Риму»: Він знав: нікуди звідси вже не піде, бо всі шляхи сюди течуть [2, с. 143]. Знаходимо у текстах Юрія Клена також знайому філософську істину «Не можна двічі увійти в одну і ту ж річку» в авторському переосмисленні: Колись казав премудрий Геракліт, що "Panta rei": пробіг потік і щез він, він вже не той, бо інша в нім вода, і хвиля, що тепер пливе, не та вже [2, с. 132-133]. У контексті Заводи ми будуємо на поспіх І спорудили грізний Дніпрострой. Ми скрізь уже розкидали колгоспи, Де в полі трудиться щасливий гой. І як би ворог вороном не кромкав, - Нехай живе вигадливий Потьомкін!... [2, с. 126] вгадується відома з історичних джерел ситуація з Потьомкінськими селами. Цей поетичний прийом Іван Огієнко називає «поетичною волею», тобто "воля поетові вжити якоїсь однієї форми з тих, що літературна мова допускає їх декілька" [5, с.21]. Саме «поетична воля» є тією рушійною силою, яка сприяє оновленню фразеологічного образу, що через надмірну вживаність деколи починає втрачати свою яскравість і самобутність. Тому в творчій лабораторії поета починається пошук можливостей оновити, освіжити образну потенцію фразеологічної одиниці, що й призводить до найрізноманітніших трансформацій загальномовних одиниць. Показовим тут є такий контекст: Нам прорубали в Азію віконце, Сам комісар казав: «Тут ліс проблем. Над лісом тим ніяк не сходить сонце. Там швидко ми гордієвим мечем За прикладом великим македонця Цей дамоклинський вузол розсічем» [2, с. 125] (пор: прорубати вікно в Європу, дамоклів меч, гордіїв вузол). Таке оновлення фразеологізмів називають субституцією. Однією із причин субституції є конкретизація семантики фразеологізму. «Готова формула у мовленні поширюється на конкретний випадок, що має свої особливості», - зазначала Є. Бахмутова [1, с. 71]. Це чи не найулюбленіший прийом авторської обробки фразеологізмів, хоча й не єдиний. Інші відомі прийоми трансформації є не дуже показовими для творчої манери Юрія Клена. Однак у його доробку натрапляємо на такий прийом, який можна назвати нетиповим для поетичного мовлення і який поки що не увійшов у описані й проаналізовані дослідниками до сьогодні. Наведемо приклад: 3 жаху на лоб поочать лізи, в душі біжак проморозить. Де-Сада, партача-маркіза, зуміли тут перевершить. Простіть! Плітик мій заязився... [2, с.258] (пор.: очі на лоб полізли, мороз пробіг в душі, язик заплітається). Отже, як показує матеріал, використання фразеологічного багатства мови, яке Юрій Клен майстерно використовує у своїх творах, є невід'ємною рисою його творчої манери. Список використаних джерел Бахмутова Е.А. Выразительные средства русского языка / Е.А. Бахмутова. - Казань, 1967. - 166 с. Клен Ю. Вибране / Юрій Клен / Упоряд., авт. та приміт. Ю.Ковалів. - К.: Дніпро, 1991. - 461 с. Ковалів Ю. Прокляті роки Юрія Клена / Юрій Ковалів // Клен Ю. Вибране / Упоряд., авт. та приміт. Ю.Ковалів. - К.: Дніпро, 1991. - С.3-23. Мелерович А.М. Фразеологизмы в русской речи. / А.М. Мелерович, В.М. Мокиенко. - Словарь: Около 1000 единиц. - 2-е изд., стереотип. - М: Русские словари, Астрель, 2001. - 856 с. Огієнко І.І. Наука про рідномовні обов'язки / Іван Огієнко. - Львів: Українська Академія друкарства; вид-во "Фенікс" при сприянні фонду "Відродження", 1995. - 46 с. In the article we study the ways of implementation of frazeologizms in poems by Yuri Klen and we also specify their specification in the foreshortening of language world outlook of the author. Key words: frazeological unit, poetry, reminiscention, substitution. | |
| Переглядів: 669 | |
| Всього коментарів: 0 | |