1. Філогенез та онтогенез сечових органів.

2. Будова нирки. Нефрон: будова, функція.

3. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник: будова.

1. Нирки у своєму розвитку проходять три стадії: переднирка, первинна нирка і остаточнанирка. Стадії розвитку нирки нагадують філогенез. Так: переднирку можна виявити у нижчих риб. Первина нирка функціонує у вищих риб та амфібій, у птахів і ссавців — з'являється остаточна нирка. У зародка людини переднирка закладається на третьому тижні розпитку у вигляді 8-10 сегментарних канальців, на рівні шийних сомітів. Існує всього 40 годин.Первинна нирка формується із сегментарно-розташованих звивистих канальців, їх налічується 25-30, але розташовані вони в грудній та поперековій частині тіла. Нижній кінець каналів впадає у мезонефричну протоку (вольфову протоку). Остаточна нирка закладається наприкінці другого місяця розвитку зародка каудальніше первинної нирки. З вигину мезонефричної протоки утворюється миска нирки та сечовід, у протилежному кінці канальця - капсула клубочка, 3 нефрогенного епітелію виникає ниркова кора. Сечовий міхуррозвивається внаслідок злиття алантоїса і вентральним відділом клоаки. Вага нирки  уновонародженого складає 11-13 г., а у годовалої дитини — 37 г., а у 13 років – її вага становить 100 г. З 14 років до 20 років нирки досягають ваги дорослої людини.

2. Нирки - парний орган, бобоподібної форми, червоно - бурого кольору, масою 120-200 г, завдовшки 10-12 см, завширшки 5-6 см, завтовшки до 4см. Передня, задня й бічна поверхніопуклі, медіальна - увігнута. На медіальній поверхні є ворота нирки, крізь які заходитьниркова артерія й нерви, а виходять ниркова вена, сечовід і лімфатичні судини. Нирка зовні покрита волокнистою капсулою, поверх якої відкладається шар жиру, що утворює жирову капсулу. Зверху нирка покрита тонкою сполучнотканинною фасцією. На верхньому полюсі нирки лежить надниркова залоза у вигляді невеликого ковпачка. Нирки розміщені на задній поверхні черевної порожнини з обох боків хребта на рівні тіл XII грудного та І-ІІ поперекових хребців.

Нирка складається з ниркової кори, яка мас червоно-бурий колір, та ниркового мозку, який трохи світліший. Він складається з 16-20 конусоподібних пірамідок, в основномуспрямованих до ниркової кори, а верхівкою - до ниркової миски. Дві-три пірамідки, з'єднуючись між собою, утворюють одну піраміду більших розмірів. Таких пірамід у нирці 7-8, на кінці кожної утворюється сосочок, його оточує маленька ниркова чашечка, а 2-3 таких чашечки складають велику ниркову чашечку.Зливаючись між собою великі чашечки утворюють ниркову миску.

Ниркова кора проникає в нирковий мозок за допомогою  відростків, називаються нирковими стовпами. Піраміди пронизані великою кількістю ниркових канальців, які відкриваються численними отворами на верхівці піраміди.

Мальпігіїв судинний клубочок, капсула Шумлянського-Боумена та система сечових канальців складають функціональну одиницю нирки - нефрон. Кожна нирка має понад 1 млн. нефронів.

Мальпігієви клубочки містяться в нирковій корі. Кожен клубочок оточений двостінною капсулою (Шумлянського-Боумена), яка утворюється шляхом втиснення сліпого кінця сечового канальця всередину. Внутрішня оболонка прилягає до судинного клубочка, а зовнішня продовжується в сечовий каналець. Між внутрішньою й зовнішньою оболонками капсули утворюється невеликий простір - порожнина капсули. Від капсули починаеться звивистий каналець першого порядку. який локалізуеться в нирковій корі  Від нього йде прямий каналець. який утворюе петлю нефрона (петля Генле). Висхідна частина  петлі Генле переходе у звивистий каналець другого порядку. Цей каналець переходить у пряму збиральну ниркову трубочку. Трубочки зеднуючись утворюють сосочкові протоки. які проходять крізь піраміду й відкриваються на її верхівці. Фільтрація сечі з крові відбувається в нирковому тільці, до складу якого входять судинний клубочок і капсула, тут утворюється так звана первинна сеча. Одночасно функціонує лише третина нефронів, інші перебувають у резерві. Тому, в разі необхідності, організм людини може існувати й з однією ниркою, вона тільки дещо збільшується в розмірі. Якщо ж жирова капсул, що покриває нирку, зникає чи зменшується або послаблюється фіксуючий апарат нирки, то така нирка може змінювати своє попереднє положення й має назву блукаючої.

Нирка - не тільки орган виділення, а й залоза внутрішньої секреції. В місці переходу висхідної частини петлі (Генле) нефрона в дистальну частину канальця нефрона між приносною й виносною артеріолами клубочка у стінці канальця зосереджене велике скупчення ядер, а базальна мембрана відсутня. Ця ділянка дистального відділу називається щільною клітиною В ділянках стінок.що  прилягають до щільної клітини містяться юкстагломерулярні клітини. які продукують білок ренін. що бере участь у регуляції артеріального тиску і стимулюе еритроцитопоез.

3. Сечоводи являють собою циліндричні м'язові трубки діаметром 4-5 мм, завдовжки 30-35 см. Починаються вони від ниркових мисок, проходять по задній поверхні черевної порожнини, прилягають до передньої поверхні поперекових м'язів, досягають малого таза, дійшовши до сечового міхура в косому напрямі перфорують його стінку  й відкриваються в його порожнину. Стінка сечоводів складається з трьох оболонок: внутрішньої - слизової, середньої - м'язової та зовнішньої - сполучнотканинної.

Сечовий міхур лежить у порожнині малого таза позаду лобкового зрощення, в ньому збирається сеча, що надходить сечоводами з нирок. Сечовий міхур складається з тіла, верхівки, спрямованої догори й наперед, і дна. Позаду сечового міхура у жінок лежать матка й піхва, у чоловіків - пряма кишка.

Стінка сечового міхура зсередини вистелена слизовою оболонкою, утвореною перехідним епітелієм. В міру наповнення сечею сечовий міхур розтягується за рахунок складок слизової оболонки, які утворюються по всій поверхні Мязова оболонка складаеться з трьох шарів гладеньких м'язових клітин. Зовнішня оболонка сполучнотканинна. Згори і ззаду вона покрита очеревиною..

Сечівник. Від нижнього кута трикутника на дні сечового міхура починається сечівник, який закривається двома стискачами: мимовільним, утвореним гладенькими м'язами, й довільним, утвореним посмугованими м'язовими волокнами.

Жіночий сечівник має вигляд трубки завдовжки близько 3,5 см, вистелений слизовою оболонкою.  Відкривається сечівник у  присінок піхви, зовнішній отвір його має м'язовий довільний стискач.

Чоловічий сечівник - трубка завдовжки близько 18-20 см. Починається він від сечового міхура внутрішнім отвором і закінчується на верхівці головки статевого члена зовнішнім отвором. Сечівник вистелений слизовою оболонкою, залози якої виділяють слиз для змащування каналу. Сечівник поділяють на три частини: передміхурову, перетинчасту й губчасту.