У світі зернові займають величезні площі: пшениця - 216 млн. га, рис - 146,5, кукурудза - 131,5, ячмінь - 73,5 млн. га.

Україна довго була одним з постачальників зерна на європейський ринок. Та ось протягом останньої чверті двадцятого століття зерна не вистачало для забезпечення власних потреб, його закуповували близько 5 млн. т щорічно. На сьогоднішній день, у зв'язку з економічними труднощами в країні, спостерігається тенденція до зменшення обсягів виробництва. Так, у найкращий 1990 рік в Україні було зібрано більше 51 млн.т зерна, а в 1996 - лише 24,57 млн.т.

Пшениця займає перше місце в світі за посівними площами (біля 230 млн. га) і валовим збором (понад 530 млн. т). і є однією з основних зернових культур. В Україні висівають у середньому 6,5 млн. га, або 40 % площі всіх зернових.

Пшениця — одна з найдавніших і розповсюджених культур на земній культур вона була відома вже при-близно 6.5 тис. років до н. е. народам Іраку, близько 6 тис. років - землеробам Єгипту (за деякими даними навіть 10 тис. років), близько 5 тис. років — Китаю. На території СНД, зокрема сучасних України, Грузії, Вірменії, Азербайджану та Середньоазіатських ре-спублік, її почали вирощувати у 4- З тисячоліттях до н.е.

Місцем походження пшениці "більшість дослідників вважають степовій напівпустельні райони Ази (Іран, Ірак, Закавказзя). З Азії пшениця приблизно 5 — 4 тис. років тому потрапила в Європу, Польшу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Румунію, Болгарію. У пів-денній Африці, Америці, Австралії вона з'явилася лише у XVI - XVIII ст. Тепер озима пшениця є основною продовольчою культурою більшості європейських країн, США, КНР, Японії. В СНД (Росії, Ка-захстані) та Канаді переважають посіви ярої пшениці, в Україні - озимої.

Загальна посівна площа озимої пшениці у світі становить тепер близько 240 млн га, валові збори зерна сягають 560 млн т (1993 p.).

Серед зернових хлібів пшениця має найрізноманітніший видовий склад - біля 28 видів.

За характером звільнення зерна від квіткових лусок за звичайного обмолоту пшеницю поділяють на:

- голозерні форми (пшениця м'яка, тверда);

- плівчасті (полба, колхідська двозернянка).

За числом хромосом серед пшениць виділяють чотири генетичні групи:

1) диплоїдна - містить 14 соматичних хромосом (однозернянка культурна);

2) тетраплоїдна - 28 соматичних хромосом (тверда пшениця, двозернянка);

3) гексаплоїдна - 42 соматичні хромосоми (м'яка пшениця, карликова, спельта);

4) октаплоїдна - 56 соматичних хромосом (один вид - грибобійна пшениця).

Пшеницю кожного виду за зовнішніми ознаками колоса і зерна поділяють на різновидності. Наприклад, м'яка пшениця має дві найбільш поширені різновидності - Erytrospermum - остиста форма і Lutescens - безоста форма, які мають жовті та неопушені колоси і червоне зерно.

Різновидності поділяють, в свою чергу, на сорти.

З усіх видів пшениць найбільш поширені у сільськогосподарському виробництві пшениця м'яка (Triticum aestivum L.) - 90% усіх посівів і пшениця тверда ( Triticum durum Desf.).

За відношенням до процесу яровизації пшениці поділяють на озимі і ярі.

На основі існуючих видів і різновидностей виведено величезну кількість сортів пшениць. Так, у "Реєстр сортів рослин України за 1996 рік" внесено 74 сорти м'якої і твердої пшениць.

Біологія та агротехніка озимої пшениці

Значне поширення озимої пшениці в Україні зумовлено її біологічними особливостями.

Вимоги до тепла. Озима пшениця - холодостійка культура. Зерно може проростати за температури 1-2°С, але оптимальною для росту є температура 15-20°С. У зимовий період пшениця витримує зниження температури на глибині залягання вузла кущіння до мінус 15-18°С і навіть до мінус 20°С. Пшениця добре переносить короткотривале підвищення температури до 35-40°С, особливо за достатньої кількості ґрунтової води.

Вимоги до світла. Достатня кількість світла - необхідна умова для нормального росту і розвитку рослин пшениці та накопичення органічних речовин, що особливо важливо для успішної перезимівлі культури. Озима пшениця - рослина довгого дня і зацвітає тим швидше, чим довготриваліший день.

Вимоги до вологи. Пшениця відноситься до вологолюбивих культур і особливо чутлива до нестачі вологи в період інтенсивного росту та формування генеративних органів - фази вихід у трубку, колосіння та цвітіння. Високою посухостійкістю володіють сорти пшениці Селекційно-генетичного інституту, які культивуються переважно в Степовій зоні, де сконцентровано більше половини загальнодержавного збору зерна цієї культури і висока ймовірність посух.

Вимоги до ґрунтів. Озима пшениця вибаглива до ґрунтів, які повинні достатньо містити поживних речовин, і особливо азоту, мати хороші фізичні властивості. Кращими для цієї культури є чорноземні, темно-сірі та темно-каштанові ґрунти з нейтральною або слабо лужною реакцією (pH 6,0-7,5).

Сорти. Найбільш поширеними районованими в Україні сортами озимої м'якої пшениці є Безоста 1, Миронівська 808, Миронівська 61, Киянка, Поліська 70, Одеська 51 та ін., озимої твердої пшениці - Айсберг одеський, Корал одеський, Парус.

Попередники.

Пшениця вибаглива до попередників і знижує урожайність при повторному вирощувані на 15-20, а при сівбі третій рік підряд - до 30-35% і більше. Добрими попередниками є горох, сочевиця, чина. В богарних умовах не слід висівати після сорго, суданської трави, соняшника, кукурудзи на зерно, трав другого-третього року використання.

Слід пам’ятати, що інтенсивні сильні і ціні сорти вибагливіші до попередників. Тому кращі попередники (чисті і зайняті пари, зернобобові культури) слід відводити для їх вирощування. У регіонах з достатньою кількістю опадів у липні, серпні і вересні доцільно після збирання ранніх культур робити лущення поля і висівати сидерати (редька, гірчиця), але з таким розрахунком, щоб заробляти їх не пізніше як за 20 днів до настання оптимальних строків сівби пшениці.

В умовах зрошення, окрім перелічених вище, попередниками пшениці можуть бути люцерна, кукурудза на силос.

Обробіток грунту. Виключної уваги заслуговує передпосівний обробіток. Він повинен проводитись старанно відрегульованими на глибину обробітку лапами культиватора КПС-4, УСМК-5.4 або інших з боронами; або комбінованими агрегатами РВК-7.2; РВК-5, ВІП-5.6 і не залишати не оброблених "огріхів". Нерівномірно по глибині оброблений посівний шар призводить до нерівномірної глибини загортання насіння, а це в свою чергу, призводить до зниження польової схожості насіння, нерівномірності розміщення сходів по площі і розтягнутості появи їх в часі, порушення синхронності розвитку рослин. Передпосівний обробіток проводять у день сівби на глибину загортання насіння. Якщо культивація проведена глибоко, а грунт пухкий, то поле перед сівбою слід закоткувати.

Удобрення. Серед хлібних культур озима пшениця є однією з найвибагливіших до родючості грунту. Добрива підвищують її урожайність на всіх типах грунтів. На утворення 10ц зерна і відповідної кількості соломи пшениця забирає з грунту 30-40 кг азоту, 10-14кг фосфору, 18-25кг калію. Система удобрення пшениці складається з основного удобрення, внесення добрив у рядки під час сівби та підживлень під час вегетації. В основному удобрені, яке вносять під основний обробіток грунту, використовують гній та гнойові компости (у Степу - 18-20т/га, Лісостепу - 25-30; Полісі - 30-35т/га) та 80-90% фосфорно-калійних добрив. Вищою є ефективність гною в зоні достатнього зволоження та після непарових попередників. Високу ефективність має внесення гранульованих добрив у рядки під час сівби (на 3-5см глибше і вбік від висіву насіння). Доза - P10-15; P10-15 K10-15, а на бідних дерново-підзолистих грунтах N10P15K15 .

Азотні добрива використовують шляхом підживлень. Підживлення проводять у кілька строків в найбільш відповідальні фази розвитку рослин.

Сівба проводиться відкаліброваним і протруєним напіввологим способом насінням не нижче 3 класу. Насіння протруюють гранозаном або меркураном з розрахунку 1,2-1,5 кг препарату на 1 т насіння. Високостеблові сорти озимої пшениці обробляють триметиламонійхлоридом (ТУР).

Догляд за посівами включає заходи в осінній, зимовий та весняно-літній періоди. Восени за недостатнього зволоження ґрунту посіви коткують, обробляють хімічними засобами захисту проти шкідників та хвороб, а також за незначного основного удобрення, не пізніше як за місяць до припинення вегетації, проводять осіннє підживлення.

Яра пшениця та її біологічні особливості

Біологічні особливості

В індивідуальному розвитку яра пшениця проходить 12 етапів органогенезу та такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування (стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Насіння при проростанні поглинає 50-55% води від власної маси, твердої - на 5-7% більше. Мінімальна температура проростання - 1-2°C, одержання сходів - 4-5°C. сходи витримують заморозки до мінус 8-10°C, а в фазі кущіння -до мінус 7-8°C. починаючи з колосіння до молочної стиглості рослини пошкоджуються заморозками мінус 1-2°C: оптимальні температури для кущіння - 10-14°C, для колосіння і наливу зерна -16-20°C, достигання -23-25°C. тверда пшениця вимогливіша до тепла. Транспіраційний коефіцієнт - 400-450. Критичний період по відношенню до вологи - кущення і вихід рослин у трубку. Нестача вологи в цей період викликає безплідність колосків. Від загального споживання за вегетацію в фазі сходів споживає 5-7% води, кущення - 15-20, стеблуваня - колосіння - 50-60, молочної стиглості - 20-30, воскової стиглості - 3-5%.

Сходи з`являються за 7-12 днів від сівби, кущіння настає через 12-15 днів після сходів, трубкування - через 16-26 днів після початку кущіння, через 3-6 днів починається цвітіння, через 15-18 днів від цвітіння зернівка досягає повної довжини і вступає в фазу молочної стиглості, в якій вона перебуває 10-15 днів. Весь вегетаційний період охоплює 85-110 днів, у твердої пшениці - 100-115 днів. Продуктивна кущистість нижча, ніж у озимої, ячменю та вівса і складає 1-2.

Технологія вирощування

Попередники

Яра пшениця - одна з найвибагливіших серед зернових культур до попередників. Її не можна розміщати на неокультурених площах, після зернових злакових, крім кукурудзи. Кращими попередниками є зайняті пари , зернові бобові культури, багаторічні трави, удобрені картопля, кукурудза, цукрові і кормові буряки, баштанні культури, а також льон, люпин, гречка. В посушливих районах - чисті пари.

Кращим при вирощувані пшениці є напівпаровий обробіток грунту. Після збирання попередника поле лущать на глибину 6-8см і боронують. Коли з`являються сходи бур`янів (через 10-12 днів), проводять ранню зяблеву оранку на глибину 23-25 см (на дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару). Поле після цього слід підтримувати у чистому стані системою культивацій та боронувань.

Якщо поле засмічене багаторічними бур`янами, - слід застосовувати поліпшений зяблевий обробіток. Через 10-12 днів після першого лущення провести друге.

Весною проводять закриття вологи і вирівнювання грунту зубовими боронами і шлейфами в 1-2 сліди. Через 3-4 дні проводять культивацію в 1-2 сліди на глибину 6-8см, а на важких грунтах - на 10-12см культиваторами КПС-4, КПШ-8 З боронуванням. В посушливих умовах і на легких грунтах передпосівну культивацію виконують на глибину загортання насіння, щоб насіння під час сівби лягло на ущільнене ложе.

Якщо є комбіновані агрегати, то краще після ранньовесняного боронування провести передпосівну культивацію агрегатами РВК- 3.6; РВК-5.4, ВИП-5.6 або іншими. Описана технологія підготовки грунту застосовується і для інших ранніх ярих зернових культур: вівса, ячменю, жита, гороху.

Удобрення

Яра пшениця добре використовує післядію органічних добрив, внесених під попередні культури, та мінеральні добрива, внесені безпосередньо під неї. Норми добрив розраховують балансовим методом (див. "Озима пшениця") Середні дози мінеральних добрив - N60Р60К60. Вони залежать від родючості грунту, попередника, сорту і т. п.

Фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту або, якщо доза не перевищує Р60К60 - під весняну культивацію. Азотні добрива, якщо норма не перевищує N40-50 - вносять під передпосівну культивацію, якщо норма більша -- частину азоту вносять у підживлення в період кущення - початок трубкування. В рядки під час сівби вносять по 50 кг гранульованого суперфосфату або нітрофоски.

Сівба

В Україні на 2001 рік зареєстровано для вирощування 18 сортів м`якої і 7 сортів твердої ярої пшениці. Слід мати на увазі, що польова схожість її насіння частіше не перевищує 75%. Тому потрібно дуже ретельно готувати насіння до сівби.

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, із схожістю у м`якої пшениці не нижче 92% і частотою не нижче 98%, у твердої - відповідно - не нижче 87 і 98%.

Після зимового періоду зберігання насіння потрібно провести повітряно- теплове обігрівання при температурі 38-40°C протягом 2-3 годин, або зробити протягом 3-4 днів сонячне обігрівання. Сіяти пшеницю треба першою (одночасно з ярим житом) серед ранніх ярих хлібів, в перші дні початку польових робіт, як тільки грунт досягне фізичної стиглості і стане добре оброблятись. Запізнення із сівбою на 10 днів може призвести до зниження урожайності на 20-25%.

Сіють пшеницю звичайним рядковим або вузькорядним способом зерновими сівалками СЗ-3.6: СЗТ-3.6, СЗУ-3.6, СЗП-3.6, СЗ-5.4 та іншими.