Головна » Статті » Правознавство | [ Додати статтю ] |
Умови дійсності угод - реферат українською
Для того, щоб угода мала юридичну силу, вона повинна відповідати ряду
вимог, які прийнято називати умовами дійсності угоди. До них належать:
законність змісту; здатність осіб, які її учиняють, до участі в угоді;
відповідність внутрішньої волі волевиявленню; дотримання форми угоди. Угода, укладена з порушенням хоча б однієї із зазначених умов, визнається законодавством недійсною. Недійсність угоди означає, що дія, учинена під виглядом угоди, не створює правових наслідків, на які юна була спрямована. Під законністю змісту угоди слід розуміти такі дії її учасників, які не порушують вимог закону. При цьому слово "закон" вживається в широкому розумінні Кожна угода повинна не порушувати встановлених у законі приписів. Незаконною, наприклад, буде угода, спрямована на обмеження правоздатності або дієздатності громадян та юридичних осіб, якщо таке обмеження не передбачене законом. Про форму угоди. Форма угоди - це спосіб волевиявлення. Угоди можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Якщо в законі не встановлена певна форма тих чи інших угод, то сторони обирають на свій розсуд, у якій формі укласти потрібну їм угоду. Певна група угод може укладатися лише в письмовій формі, причому деякі з них потребують нотаріального посвідчення. Цивільний кодекс, інші закони дають перелік таких угод. До них відносяться договори купівлі-продажу, застави, дарування жилих будинків, приватних квартир чи їх частин, іншого майна за перелічених в законі умов, довічного утримання. Нотаріальному посвідченню підлягають заповіти, шлюбні контракти, довіреності на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених законодавством. Крім того, за бажанням сторін нотаріально посвідчуватися можуть й інші угоди (ст. 54 Закону України "Про нотаріат"). Нотаріальному посвідченню підлягають ті угоди, які потребують відповідного контролю з боку держави і офіційного засвідчення їх дійсності, а також угоди, які, на думку їх укладачів, можуть мати для них важливе значення. Недодержання нотаріальної форми тих угод, які повинні її мати, тягне за собою їх недійсність. По недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах. Хоча закон і не дає вичерпного переліку угод, які вимагають обов'язкової письмової форми, проте законодавець зазначає, що угоди між юридичними особами, а також між юридичною особою і громадянином потребують письмової форми. Письмової форми потребують також угоди між громадянами на певну, зазначену в законі, суму. Ці вимоги стосуються не тільки двосторонніх угод, а й односторонніх. Норми щодо письмової форми угод застосовуються в усіх випадках, якщо немає спеціального закону, який допускав би іншу форму. Недотримання "простої письмової форми угоди позбавляє сторони права, у разі виникнення спору, посилатися для підтвердження угоди на показання свідків. Це означає, що доводити факт укладання угоди, а також те, що вона була укладена на відповідних умовах, сторони можуть тільки шляхом посилання на письмові докази (акти, документи, листи, телеграми, телетайпи і т. ін. як особистого, так і ділового характеру). Недійсність угоди наступає лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Крім перелічених вимог дійсності угод (їх можна назвати основними) в деяких угодах зустрічаються й інші вимоги. Так, чинному законодавству відомі угоди, що укладаються під умовою, тобто з урахуванням різних обставин, щодо яких не відомо, стануться вони чи ні. Для угод, пов'язаних із майном, може бути суттєвим їх строк. Саме такі вимоги, які є суттєвими не для всіх угод, а для деяких, можна назвати другорядними. Угоди, укладені під умовою, поділяються на вілкладальні і скасувальні. Угода визнається укладеною під відкладальною умовою, якщо сторони поставили виникнення прав і обов'язків у залежність від обставини, щодо якої не відомо, станеться вона чи не станеться (наприклад, угода найму жилого приміщення укладена за умови, що наймодавець надасть жиле приміщення наймачеві, як тільки син наймодавця переїде б інше постійне місце проживання). Угода визнається укладеною під скасувальною умовою, якщо сторони поставили припинення прав і обов'язків за цією угодою у залежність від обставини, щодо якої не відомо, станеться вона чи не станеться. Наприклад, наймач може користуватися житлом наймодавця до того часу, доки син наймодавця не повернеться із строкової військової служби. Угоди, що укладаються під відкладальною або скасувальною умовою, називаються умовними угодами. Укладаючи умовну угоду, сторони не повинні недобросовісно сприяти чи перешкоджати настанню умов. Якщо настанню умови недобросовісно перешкоджає сторона, якій настання умови не вигідне, то вважається, що умова настала. | |
Переглядів: 482 | |
Всього коментарів: 0 | |