| Головна » Статті » Правознавство | [ Додати статтю ] |
Доктрина про міжнародний цивільний процес - реферат українською
|
У юридичній науці під так званим міжнародним цивільним процесом прийнято
розуміти сукупність питань процесуального характеру, пов'язаних із
захистом прав іноземців та іноземних підприємств і організацій у суді чи
арбітражі. Використовуючи термін "міжнародний цивільний процес",
пам'ятають про його умовність. Поняття "міжнародний цивільний процес"
сформувалося внаслідок історичного розвитку міжнародного приватного
права, тобто з часу виникнення конфліктів між законами іноземних
правових систем. Майже століття не припиняються дискусії про місце та зміст міжнародного цивільного процесу в системі права і його співвідношення з міжнародним приватним й цивільним процесуальним правом (Т. Яблочков, І. Перетерський, С. Крилов, Л. Лунц, І. Бліщенко, С. Лєбедєв, Ю. Колосов, Л. Галенська, В. Храбсков; вітчизняні вчені: Г. Матвєєв, Ю. Матвеев, В. Ко-рецький; правники іноземних держав: М. Іссад (Алжир), Дж. Чешир, П. Норт (Великобританія), ін.). Дебати щодо міжнародного цивільного процесу посилююся у зв'язку з прийняттям з 60-х років національних законів з міжнародного приватного права та процесу й укладенням, міждержавних договорів з питань міжнародного цивільного процесу Л. Векаш (Угорщина), А. Дічев, М. Живковський (Болгарія), ін. Сьогодні питання міжнародного цивільного процесу особливо актуальні для новоутворених держав, у тому числі й для України. Проте вони розглядаються переважно в окремих розділах навчальних посібників з цивільного процесу (М. Штефан, Б. Юрков). Стосовно місця міжнародного цивільного процесу в системі права у колишній радянській доктрині стверджувалося, що усі проблеми міжнародного цивільного процесу належать до цивільного процесу як галузі права, яка регулює діяльність органів юстиції з цивільних справ. Міжнародний цивільний процес, з оглядом на джерела і способи регулювання, не вважався галуззю права. Існувала точка зору, відповідно до якої міжнародне приватне право, як особлива галузь права спрямована на регулювання відносин з "іноземним елементом", не охоплює процесуальних норм (Л. Лунц, Н. Маришева). Водночас у літературі зазначалося, що питання міжнародного цивільного процесу належать до міжнародного приватного права як до галузі правничої науки, кожне з таких питань тісно пов'язане з застосуванням законодавства певної держави, тобто з проблемами колізії законів або з цивільною право- та дієздатністю особи (Л. Лунц). У сучасній правничій науці України стверджується, що хоч питання міжнародного цивільного процесу охоплені складом міжнародного приватного права як такі, що мають тісний зв'язок з правовим регулюванням приватних правових відносин (цивільних, сімейних, трудових) з "іноземним елементом", однак цим ігнорується наукова основа виділення галузей права за предметом їх правового регулювання. На думку М. Ште-фана, питання цивільного судочинства з "іноземним елементом" є складовою частиною цивільного процесуального права України. Загалом питання про належність міжнародного цивільного процесу до міжнародного приватного права як галузі правознавства не викликає сумнівів. Проте твердження, що сукупність норм, які утворюють міжнародний цивільний процес, не входить до міжнародного приватного права, а є складовою частиною цивільного процесу як галузі права, підтримують не усі вчені. М. Кузнецов (Російська Федерація) вважає, що на користь панівної точки зору свідчить матеріально-правова, а не процесуальна природа норм, які утворюють міжнародне приватне право. Поділ права на матеріальне та процесуальне притаманний усім правовим системам сучасності. Процесуальні норми у багатьох державах містять спеціально призначені для цього джерела права. Але М. Кузенєцов вважає нелогічним і таким, що не зовсім пояснюється з точки зору загальної теорії права, твердження про одночасну належність міжнародних цивільних процесуальних відносин до предмета цивільного процесу як галузі права, а його проблем — до науки міжнародного приватного права як її "особливого підрозділу", Вчений також зазначає, що поділ норм на матеріально-правові та процесуальні не може бути основною причиною вказаного розмежування. На його думку, об'єктивована форма правових норм ніколи не була визначальною причиною при вирішенні питання про належність зазначених норм до певної галузі права. Тобто джерела права дають умовну уяву про галузі права вцілому. Специфіка відносин, що складають предмет міжнародного приватного права, переконує у необхідності охоплення міжнародним приватним правом норм міжнародного цивільного процесу. Таким чином М. Кузнецов вважає, що норми міжнародного цивільного процесу та сукупність відносин, які ці норми регулюють, належать до міжнародного приватного права як до галузі права, так і галузі правознавства й науки. | |
| Переглядів: 610 | |
| Всього коментарів: 0 | |