| Головна » Статті » Наукознавство | [ Додати статтю ] |
Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи
|
Підготовка до захисту та захист курсової (дипломної) роботи План 1. Підготовка до захисту та захист курсової та дипломної роботи 2. Магістерська робота: поняття та її підготовка Захист курсової (дипломної) роботи проводиться відповід-но до графіка, затвердженого кафедрою, у присутності комісії у складі керівника та двох-трьох членів кафедри. Захист диплом-ної роботи відбувається на відкритому засіданні Державної екза-менаційної комісії та регламентується «Положенням про органі-зацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Захист дипломних робіт може проводитись як у вищому на-вчальному закладі, так і на підприємствах, у закладах та організа-ціях, якщо тема має для них науково-теоретичний або практич-ний інтерес або у разі виконання роботи на їх базі. До захисту дипломних робіт допускаються студенти, які ви-конали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допу-щених до захисту дипломних робіт, подаються в державну комі-сію деканом факультету. Процедура захисту включає: ¦ доповідь студента про зміст роботи; ¦ запитання до автора ¦ оголошення відгуку наукового керівника або його виступ (для дипломної роботи—й рецензента); ¦ відповіді студента на запитання членів комісії із захисту, для дипломної роботи—членів ДЕК та осіб, присутніх на захисті; ¦ заключне слово студента; ¦ рішення комісії про оцінку роботи. Вступне слово слід підготувати заздалегідь у формі виступу, в якому доцільно висвітлити такі важливі питання: обґрунтування актуальності теми дослідження; мета, завдан-ня, об'єкт, предмет дослідження; шо вдалося встановити, вияви-ти, довести; якими методами це досягнуто; елементи новизни у теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях; з яки-ми труднощами довелося зіткнутися в процесі дослідження, які положення не знайшли підтвердження. У виступі мають містити-ся також відповіді на основні зауваження наукового керівника, а для дипломної роботи — і рецензента. Доповідь студента не по-винна перевищувати за часом 10—15 хвилин. Для кращого сприймання присутніми матеріалу бажано на-малювати на великих аркушах паперу власні таблиці, діаграми, графіки. Під час захисту курсової (дипломної) роботи студент зобо-в'язаний дати вичерпні відповіді на всі зауваження у відгуках та рецензіях, а також у виступах на захисті. Захист дипломної робо-ти фіксується в протоколі ДЕК. Студенти, які виявили особливі здібності до наукової твор-чості, захистили дипломну роботу на «відмінно», мають публі-кації, є переможцями Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, можуть бути рекомендовані Державною комісією до вступу в аспірантуру. Кращі роботи можна рекомендувати на конкурси студентсь-ких робіт, а також до друку в студентських збірниках. Дипломні і курсові роботи подаються на конкурси, коли вони містять роз-робки, проведені студентами в процесі навчання, і отримані в них результати опубліковані, впроваджені в практику або в навчаль-ний процес. При цьому учасниками конкурсу можуть бути сту-денти поточного навчального року або ті, хто закінчив ВНЗ у по-точному навчальному році. Керівництво курсовими (дипломними) роботами доручають кваліфікованим викладачам (професорам, доцентам) ВНЗ. Обов'язки наукового керівника курсової (дипломної) робо-ти: ¦ надавати допомогу у виборі теми, розробці плану (змісту) курсової (дипломної) роботи; доборі літератури, методології та методів дослідження тощо; ¦ аналізувати зміст роботи, висновки і результати дослід-ження; ¦ визначати поетапні терміни виконання роботи; ¦ контролювати виконання курсової (дипломної) роботи; ¦ доповідати на засіданні кафедри про виконання та завер-шення роботи; ¦ дати відгук на роботу. Автор дипломної роботи має отримати на неї письмовий відгук наукового керівника та рецензію від провідного спеціа-ліста або працівника закладу, де проводився експеримент чи ви-вчався практичний досвід. Відгук наукового керівника дипломної роботи пишеться у довільній формі. У ньому визначають: ¦ актуальність теми;. ¦ ступінь наукового і практичного значення праці; ¦ рівень підготовки дипломника до виконання професій-них обов'язків; ¦ ступінь самостійності у виконанні дипломної роботи; ¦ новизну поставлених питань та оригінальність їх вирішен-ня; ¦ вміння використовувати літературу; ¦ ступінь оволодіння методами дослідження; ¦ повноту та якість розробки теми; ¦ логічність, послідовність, аргументованість, літературну грамотність викладення матеріалу; ¦ можливість практичного застосування дипломної роботи або окремих її частин; ¦ висновок про те, якою мірою вона відповідає вимогам, що ставляться перед дипломними кваліфікаційними роботами. Рецензію на дипломну роботу надає спеціаліст-практик відповідної кваліфікації. Вона теж складається в довільній формі, може висвітлювати ті ж питання, що й відгук керівника. Особли-ву увагу в ній слід звернути на таке: ¦ актуальність теми; ¦ вміння застосовувати теоретичні знання для вирішення конкретних практичних завдань; ¦ наявність у роботі особистих пропозицій і рекомендацій, їх новизна, перспективність, практична цінність; ¦ достовірність результатів і обґрунтованість висновків дип-ломника; ¦ стиль викладу та оформлення роботи; ¦ недоліки роботи. Рецензент, як і науковий керівник, оцінює дипломну робо-ту за чотирибальною системою. Рецензію можна й не завершува-ти оцінкою, якщо остання випливає зі змісту відгуку або рецензії. Магістерська робота: поняття та її підготовка Вищим ступенем підготовки кваліфікованих спеціалістів є магістри. Магістр — це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув по-глиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі. Магістр повинен мати широку ерудицію, фундаментальну нау-кову базу, володіти методологією наукової творчості, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спромож-ним до плодотворної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності. Магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові — освітню і науково- дослідну. Зміст науково-дослідної роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий ке-рівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене зван-ня і працювати вданому ВНЗ. Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Магістерська робота—це самостійна науково-дослідна ро-бота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня ма-гістра. Основне завдання її автора—продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, вміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Ця випускна кваліфікаційна праця наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки виб-раної теми. Вона є новим по суті і досить специфічним видом кваліфікаційної роботи. Магістерська робота, з одного боку, має узагальнюючий ха-рактер, оскільки є своєрідним підсумком підготовки магістра, а з іншого — самостійним оригінальним науковим дослідженням сту-дента, у розробці якого зацікавлені установи, організації або підприємства. Оскільки підготовка магістрів у нашій країні є справою відносно новою, то поки шо не розроблені більш-менш уніфіко-вані вимоги щодо змісту й структури магістерської дисертації як виду кваліфікаційної роботи. Прийнятною вважається така її структура: ¦ титульний аркуш; ¦ зміст; ¦ вступ; ¦ розділи і підрозділи основної частини; ¦ висновки; ¦ список використаних джерел; ¦ додатки. Наповнення кожної частини магістерської роботи визна-чається її темою. Вибір теми, етапи підготовки, пошук бібліогра-фічних джерел, вивчення їх і добір фактичного матеріалу, мето-дика написання, правила оформлення та захисту магістерської дисертації мають багато спільного з дипломною роботою студен-та і кандидатською дисертацією здобувача наукового ступеня. Тому в процесі її підготовки слід застосовувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, викладені в даному підруч-нику. Виходячи з того, що магістерська підготовка — це по суті лише перший серйозний крок студента до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, що логічно завершується всту-пом до аспірантури і підготовкою кандидатської дисертації, ма-гістерська робота не може розглядатись як науковий твір вищого гатунку, оскільки ступінь магістра — це не вчений, а лише акаде-мічний ступінь, який підтверджує освітньо-професійний рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього знань, умінь і навичок, притаманних науковому працівникові-почат- ківцю. Вимоги до магістерської роботи в науковому відношенні вищі, ніж до дипломної роботи, однак нижчі, ніж до кандидатсь-кої дисертації. На відміну від дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук, що є науково-дослідними працями, магістерська робота як самостійне наукове дослідження кваліфі-кується як навчально-дослідна праця, в основу якої покладено моделювання більш -менш відомих рішень. Її тематика та науко-вий рівень мають відповідати освітньо-професійній програмі на-вчання. Виконання зазначеної роботи має не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здат-ний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати про-фесійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення. При оцінці випускної кваліфікаційної роботи виходять з того, що магістр має вміти: — формулювати мету і завдання дослідження; — складати план дослідження; — вести бібліографічний пошук із застосуванням сучасних інформаційних технологій; — використовувати сучасні методи наукового дослідження, модифікувати наявні та розробляти нові методи виходячи із зав-дань конкретного дослідження; — обробляти отримані дані, аналізувати і синтезувати їх на базі відомих літературних джерел;— оформляти результати досліджень відповідно до сучасних вимог, у вигляді звітів, рефератів, статей. Процедура підготовки і захисту магістерської роботи по-дібна до захисту дипломної роботи і є спрощеною порівняно з кандидатською і докторською дисертаціями. Якщо основні по-ложення, висновки і рекомендації кандидатського і докторсько-го дослідження мають бути опубліковані в наукових виданнях, то щодо магістерської роботи ця вимога не є обов'язковою. Проце-дура захисту магістерської роботи не потребує автореферату. Здобувач ступеня кандидата і доктора наук подає в спеціа-лізовану вчену раду перелік документів, регламентованих ВАК України. Здобувач ступеня магістра обмежується поданням у Дер-жавну екзаменаційну комісію лише самої роботи (разом з відгу-ками наукового керівника і провідного фахівця) і довідки про виконання індивідуального плану з освітньо-професійної про-грами магістра. Спрощеною є й сама процедура публічного захисту магі-стерської роботи, оскільки не потрібно призначати офіційних опонентів і провідної установи. Така робота підлягає лише обо-в'язковому рецензуванню. Незважаючи на суттєві відмінності між магістерською роботою і кандидатською дисертацією, принципи їх підготовки — загальні. По закінченні навчання випускникові магістратури видаєть-ся диплом, в додатку до якого вказується тема магістерської ро-боти. Студенти, котрі успішно закінчили магістратуру, як прави-ло, продовжують навчання в аспірантурі. | |
| Переглядів: 1087 | |
| Всього коментарів: 0 | |