Реферат на тему:
Регуляція менструальної функції у дівчат-підлітків

Регуляція менструального циклу здійснюється за принципом ієрархічної системи, де виділяють 5 рівнів: 1 )рецептори клітин органів мішеней, 2)статева залоза - яєчник,
мозковий придаток - гіпофіз,
гіпоталамус, його гіпофізотропна зона,
екстрагіпоталамічні структури, кора головного мозку.
Перший етап регуляції - це цитоплазматичні та ядерні рецептори клітин органів - мішенів (матка, піхвовий епітелій, молочні залози, кісткова та жирова тканина) з внутрішньоклітинним медіатором протогормоном ц АМФ (циклічним аденозинмонофосфатазою) і міжклітинним регулятором простагландинами. Орган - мішень сприймає гормональні впливи тільки при наявності в ньому рецепторів до того чи іншого гормону. Матка чутлива до впливу гормонів, що утворюються в яєчнику тільки при наявності в її міометрії достатньої кількості рецепторів. Так, в одному випадку на високий рівень естрогенів матка відповідає розвитком патологічного процесу (міома матки) при наявності в її тканинах високого вмісту рецепторів до естрогенів, а в другому випадку на цей високий рівень матка не відреагує, оскільки в ній немає достатньої кількості рецепторів до естрогенів.
При фізіологічному менструальному циклі в матці розрізняють фазу проліферації і змінюючу її після овуляції фазу секреції. Фаза проліферації, в свою чергу, складається з фази десквамації (менструація) 1-6 дні, фази регенерації - 6- 8дні і безпосередньо фази проліферації від 8 до 16 дня. Фаза секреції - від 16 до 1 дня наступної менструації.
Другий рівень регуляції - яєчник, який виробляє естрогени, прогестерон, андрогени, інгібин та релаксин. Гормони яєчника гуморальним шляхом здійснюють дистантну і пролонговану дію на всі відділи репродуктивної системи, в яких є рецептори до них (гіпофіз, гіпоталамус, лімбічна система, мезенцефале). Крім ендокринної функції яєчник виконує і генеративну функцію, суть якої полягає в циклічному дозріванні фолікула, що завершується овуляцією. Яєчниковий цикл складається із 2 фаз: фолікулінової (після закінчення менструації до овуляції) і лютеїнової (починається після овуляції і закінчується з початком нової менструації). При 28 денному циклі овуляція настає на 14 день, процес цей стимулюється простагландинами і здійснюється протеолітичними ферментами.
Естрогени, які виділяються яєчниками, містять три фракції: естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них естрадіол. Естрогени впливають на всі рівні регуляції менструального циклу, викликаючи циклічні зміни в органах - мішенях (в матці - проліферацію і секрецію), в яєчниках безпосередньо сприяють дозріванню фолікула, росту яйцеклітини, розвитку жовтого тіла, на гіпофіз - невеликі дози естрогенів стимулюють секрецію ФСГ, а великі - пригнічують його секрецію. Ці гормони в організмі використовуються органами - мішенями і інактивуються в печінці. Захворювання печінки сприяють порушенню метаболізму естрогенів, пролонгуванню їхньої специфічної дії і виникненню захворювань в органах мішенях.
Прогестерон секретується жовтим тілом і є гормоном другої фази менструального циклу. Цей гормон забезпечує другу фазу (секреції) в матці, готує ендометрій для сприйняття заплідненої яйцеклітини, пригнічує скорочувальну діяльність матки. Підвищення рівня прогестерону в організмі гальмує виділення лютеінізуючого гормону, що сприяє нарощуванню рівні ФСГ і регуляції менструального циклу. Невеликі дози введеного прогестерону стимулюють секрецію ФСГ, великі - пригнічують секрецію ФСГ і ЛГ, перешкоджаючи тим самим дозріванню фолікула і початку менструації.
Андрогени виробляються ячниками і наднирковими залозами. Ці гормони володіють антиестрогенними властивостями: вони гальмують утворення ФСГ, перешкоджають дозріванню фолікула, знижують скоротливу здібність міометрію, пригнічують функцію молочних залоз і ендометрію, володіють анаболізуючою дією.
Третій рівень регуляції - гіпофіз з його гонадотропними гормонами ФСГ, ЛГ, пролактином. Гіпофізарний цикл має дві фази : перша коли домінує секреція ФСГ і друга фаза, коли переважає секреція ЛГ і виробляється ЛТГ (пролактин). ФСГ стимулює ріст і дозрівання фолікула. ЛГ також стимулює
ріст дозрівання і розвиток фолікула, секрецію естрогенів, овуляцію, лютеінізацію фолікула, утворення і функціонування жовтого тіла. Овуляція можлива тільки при взаємодії цих двох гормонів. Пролактин забезпечує достатню секрецію прогестерона жовтим тілом. Підвищений вміст пролактину пригнічує стероїдогенез в яєчниках, здійснює пряму пригнічуючу дію на них в процесі овуляції. Основна ж роль пролактину в організмі стимуляція росту, розвитку молочних залоз і лактації.
Четвертий рівень регуляції - гіпоталамус який виділяє рилізінг-гормони-ліберіни ФСГ, ЛГ, ЛТГ і статини. Цим речовинам відводиться пермисивна роль в секреції гонадотропінів. Виділення пролактину контролюється, крім рилізінг гормону, ще дофамінергічними структурами гіпоталамусу.
П'ятий рівень регуляції - екстрагіпоталамічні структури ЦНС, що в основному, сприймають і передають далі імпульси зовнішнього середовища.
ФСГ і ЛГ - стимулюють ріст і дозрівання фолікула. Підвищення продукції естрогенних гормонів в яєчниках підвищує чутливість секреторних клітин передньої долі гіпофізу до рилізінг - ФСГ, стимулює виділення ФСГ. Настає повне дозрівання фолікула і овуляція. Під час овуляції виділення естрогенів яєчниками досягає максимального рівня, що пригнічує підвищену продукцію ФСГ і ЛГ і стимулює виділення пролактину. Зменшення секреції ФСГ і ЛГ після овуляції знижує продукцію естрогенів яєчниками. Знижений рівень естрогенів знову стимулює утворення рилізінг -ФСГ, в результаті чого починається новий менструальний цикл.
Секреція рилізінг - гормонів генетично запрограмована і відбувається в певному пульсуючому ритмі з частотою, приблизно, один раз на год.

Рекомендована література:
Кобозева Н.В., Кузнецова М.Н., Гуркин Ю.А. Гинекология детей и подростков.- Л.-Медицина, Ленинградское отд., 1988.-292с.
Крупко-Болыпова Ю.А. Гинекологическая эндокринология девочек и девушек.-Киев.-«Здоров'я»,-1986.-182с.
Гінекологія дитячого та підліткового віку. За ред. проф. В.Я.Голоти.- Київ.-1998.-382с.
Методи гормональної діагностики в акушерстві і гінекології. Навчальний посібник для студентів та лікарів-інтернів (О.М.Юзько, А.А.Дудченко, О.А.Андрієць).-Чернівці.-1999.-28с.
Хубер А., Хирше Г.Д. Гинекология детского и подросткового возраста.- М.-1981.-236с.
Чайка В.К., Матыцина Л.А. Диагностика и лечение гинекологических заболеваний у девочек и девушек. -Донецк, 1999г.-138с.