Депресії: розповсюдженість.
Ш За даними ВОЗ частота депресій, відповідно до критеріїв МКХ-10, серед жителів Землі становить 3-4%, це означає, що від 120 до 160 мільйонів людей страждає на депресивні розлади та потребує лікування.
Ш За даними ВОЗ до 2020 року психічні захворювання будуть серед головних причин інвалідизації населення планети, а уніполярна депресія буде займати друге місце після ішемічної хвороби серця, серед 10 основних захворювань, що призводять до інвалідності.
Ш Життєвий ризик, тобто шанс хоча б раз у житті захворіти депресивними розладами, які будуть потребувати лікування, складає:
5-15% учоловіків;
8-24% ужінок.
Ш 46% хворі з депресіями лікуються у лікарів загальної практики, 46% — амбулаторне у психіатрів і тільки 11 % потрапляють у психіатричні клініки. Це змушує ВОЗ визнати важливість проблеми надання медичної допомоги депресивним хворим в межах непсихіатричних служб.

Депресії: етіологія
І. Біологічні теорії:
Ш Нейрохімічні теорії. В основі депресивних розладів може лежати знижена активність біогенних амінів (серотоніна, дофаміна, норадреналіна). Головна роль в походженні депресії належить порушенням обміну серотоніна.
Ш ормональні зрушення. В основі депресивних розладів може лежати гіперактивність системи гіпоталамус-гіпофіз-наднирники. Це призводить до підвищення секреції кортизола та зниження вивільнення тиреостимулю-ючого гормону, гормону росту, фолікулостимулюючого, лютеінезуючого гормонів і тестостерону.
Ш Генетична схильність. Якщо один із батьків страждає на рекурентну депресію, то ймовірність розвитку депресивного розладу у одного з дітей становить 27%. Якщо на рекурентну депресію страждають обоє батьків, ймовірність розвитку захворюванняудітей становить 50%.

Депресії: етіологія
II. Психосоціальні теорії
Ш Психодинамічні теорії;
Ш Когнітивні теорії;
Ш Біхевіоральні теорії.
ДЕПРЕСІЇ В ЗАГАЛЬНОМЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
(Діагностичні критерії МКХ-10)
Основні симптоми:
Ш епресивний настрій (почуття туги, провини, душевного болю, жалю за минулим), що триває майже щоденно протягом більшої частини доби, на протязі, принаймні двох тижнів, не залежить від обставин і більш виражений вранці.
Ш Значне зниження зацікавлення у діяльності, що раніше була приємною для даної особи, або втрата здатності отримувати від неї задоволення.
Ш Зниження енергійності або підвищення психічної та фізичної виснажливості.
епресія діагностуєшся, як що спостерігається щонайменше два із трьох симптомів.

ДЕПРЕСІЇ В ЗАГАЛЬНОМЕДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
(Діагностичні критерії МКХ-10)
Додаткові симптоми:
Ш Зниження самооцінки, втрата впевненостіу собі;
Ш Неадекватний та надмірний самоосуд;
Ш Думки про смерть, самогубство або суїцидальна поведінка, що повторюються.
Ш Скарги, що свідчать про погіршення здатності міркувати або концентруватися (поява, раніше невластивої для хворого нерішучості, зволікання при прийнятті рішення, некмітливості).
Ш Зміна рівня психомоторної активності, що виражається в загальмованості або ажитації.
Ш Порушення сну любого типу.
Ш Зміна (підвищення або зниження) апетиту з відповідною зміною маси тіла.

Механізми психологічного захисту
сихічні механізми, які діють на безсвідомому рівні, забезпечують краще пристосування в різноманітних ситуаціях, сприяють усуненню або зменшенню суб’єктивного відчуття тривоги, покращенню самопочуття, відновленню і підвищенню самооцінки, зміні мотивів і підтриманню позитивного, константного відчуття власного “”Я.

Психічні розлади (за МКХ-10),
встановлені у обстежених хворих