Навряд чи можна знайти людину, що за своє життя не перенесла би того чи іншого захворювання легень або бронхів. Зараз ними страждають люди самого різного віку – діти, люди в розквіті сил, літні. В останні роки відбувається збільшення захворюваності органів дихальної системи. Так, ці хвороби в дітей займають перше місце в структурі захворюваності, ними хворіє кожна друга дитина.
У більшості випадків при бронхолегеневих захворюваннях у результаті запалення порушуються процеси бронхіальної секреції, змінюється активність миготливого епітелію, що призводить до утворення в'язкого і важко відокремлюваного мокротиння. Тому особливе значення для даної патології має лікування, спрямоване на розрідження і видалення мокротиння. Для цієї мети застосовуються відхаркувальні і муколітичні засоби.
Однак, у зв'язку з постійно зростаючою хімізацією біосфери, широким застосуванням хіміко-фармацевтичних препаратів і поголовних щеплень, що призводить до поширення алергійних захворювань у населення, усе більшого значення набуває застосування засобів без побічних дій.
Дуже ефективним при більшості бронхолегеневих захворюваннях є застосування фітоконцентрату “Бронхін”, який запускає ферментні каскади посилення метаболізму в клітинах бронхіальних тканин. Це сприяє нормалізації усіх функцій бронхів. В результаті посилюється активність миготливого епітелію і перистальтичного руху бронхіол, що сприяє просуванню мокротиння з нижніх відділів і його виведенню. Покращується секреція бронхіальних залоз і тим самим зменшується в'язкість мокротиння, зменшуються бронхоспазми, нормалізується прохідність бронхів. Апробація в профільних клініках показала, що «Бронхін» поліпшує вісім показників спірометрії. Це свідчить про широку регенеративну дію «Бронхіну» на бронхолегеневі тканини в цілому. Фітоконцентрат також сприяє утворенню сурфактанту в альвеолах легень. Крім того, покращення прохідності бронхів та їх дренажних властивостей попереджує застойні явища при запальних процесах в легенях. Виражені протизапальний і помітний антиалергічний ефекти «Бронхіну» дозволяють ефективно його використовувати не тільки при кашлі різних етіологій, але і при алергічних ларинготрахеїтах, і бронхіальній астмі.
Клінічні апробації показали, що «Бронхін» ефективний при кашлі любої етіології, і при його прийомі не має потреби в призначенні додаткових медикаментозних відхаркувальних засобів. Використання «Бронхіну» із профілактичною метою в кілька разів зменшувало кількість повторних загострень у хворих із хронічними формами бронхолегеневих захворювань (клінічні апробації виявили, до того ж, помітний імуномодулюючий ефект “Бронхіну” при бронхолегеневих захворюваннях).
Регенераторна дія «Бронхіну» на бронхолегеневі тканини дає унікальну можливість вже сьогодні допомогти багатьом хворих з професійними захворюваннями легень. Це силікози, антракози, графітози, металоконіози, азбестози, каолінози, талькози та інші. Ці хвороби продовжують прогресувати і після припинення контакту з специфічним пилом через виникнення аутоімунних процесів.
Щоб лікувати такі захворювання, потрібні не тільки засоби регенерації легень та бронхів, а й в першу чергу засоби контролю аутоімунних процесів. Сьогодні спеціалісти „Екомеду” мають в своєму арсеналі потрібні засоби – фітоконцентрати „Бронхін” та „Лізорм”. Застосовуючи їх по 2 рази на день в дозах 40-50 крапель на 100 мл води можна досягти значної регресії професійних захворювань легень.
Застосування фітоконцентрату «Бронхін» є ефективним при всіх бронхолегеневих захворюваннях. При бронхіальній астмі ефект значно підсилюється, якщо разом з фітоконцентратом «Бронхін» застосовується фітоконцентрат «Лізорм», оскільки 80% причин виникнення бронхіальної астми – це порушення імунної відповіді організму. Крім того, “Лізорм” чинить ще й виражений імуномодулюючий ефект, що дозволяє йому в комбінації з “Бронхіном” бути ефективним і при бронхіальної астмі інфекційного генезу. Обидва фітоконцентрати приймаються по одному-два рази в день по 30-50 крапель на 50-100 мл води у залежності від ступеня вираженості патології.
При запально-інфекційних процесах у легенях чи бронхах дуже ефективно разом з “Бронхіном” застосовувати фітоконцентрат «Джерело», один-два рази на день по 50-70 крапель на 100 мл води.
Якщо бронхолегеневі запальні захворювання супроводжуються алергійним процесом, то фітоконцентрат «Джерело» застосовується тільки разом з «Лізормом» в дозах від 30 до 50 крапель один раз на день.
В останнє десятиріччя траволікування інтенсивно розвивається. Цей давній напрям у медицині дедалі більше привертає увагу як лікарів-практиків і народних цілителів, так і науковців. До 50-х років ХХ століття ліки з рослин становили 70-80% усіх медикаментів, а нині лише третину препаратів отримують з рослин. Ось чому терапія природними засобами повинна займати належне місце в клінічній практиці. У першу чергу це стосується системи вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти III-IV рівнів акредитації МОЗ України, зокрема Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.
Помітне зростання інтересу до народної фітотерапії починається з 70-х років минулого століття. Заснування Української асоціації народної медицини та створення системи її вищих навчальних закладів, поширення мережі лікарняних установ недержавної форми власності істотно сприяло відновленню уваги медичної громади до фітотерапії та усвідомленню її реальної ролі й місця в практичній медицині.
Останніми роками спостерігається розширення діапазону наукових пошуків щодо вивчення властивостей лікарських засобів рослинного походження та наукового обґрунтування доцільності широкого впровадження фітотерапії в клінічну медицину. Наукові розробки виконують у закладах освіти на рівні пошукової та ініціативної тематики кафедр та факультетів фармацевтичного профілю. Водночас ці роботи є фрагментами наукового супроводу ряду національних та державних програм у сфері охорони здоров’я, які нині реалізуються. Розширюється діапазон експериментальних досліджень та наукових клінічних розробок також у науково-дослідних установах МОЗ та АМН України.
За експертною оцінкою спеціалістів, що була опублікована у бюлетені ВООЗ за 1987 рік, 75% усіх хворих повинні лікуватися тільки засобами рослинного походження, які мають меншу побічну дію.
Преса все частіше порушує питання щодо ролі та місця траволікування у клінічній практиці. Але вона недостатньо висвітлює причини, що гальмують впровадження фітотерапії в клінічну практику. Це, зокрема, невирішене питання щодо підготовки кадрів, невдосконалена система впровадження в клініку засобів рослинного походження народної медицини, невизначена їх номенклатура. На жаль, у нашій країні також ще недостатньо проводиться охоронно-збережувальна робота щодо рідкісних лікарських рослин, які опинилися під загрозою зникнення.
Фітотерапія, як будь-яка наука, має свою методологію та можливості для свого розвитку. Мета навчання фітотерапії — набуття навичок з використання лікарських рослин для патогенетично обгрунтованого лікування та профілактики захворювань. Тож викладання та вивчення цієї галузі повинно проводитися, на наш погляд, за такими напрямами: практична робота на ділянках по вирощуванню лікарських рослин та засвоєння знань з ботаніки з елементами фармакогнозії. Майбутні лікарі повинні знати біохімію біологічно активних сполук, їх фармакологічну дію, тобто фармакокінетику та фармакодинаміку залежно від хімічного складу основних сполук, також проходити курс профілізації за загальною та спеціальною клінічною фітотерапією. Таким чином, треба розвивати престиж наукового підходу у використанні лікарських засобів рослинного походження.
Про цілющі властивості багатьох рослин відомо з прадавніх часів (близько 3 тис. років до н. е.). Лікарські рослини беруть участь у метаболізмі, впливаючи на діяльність органів та систем організму людини, їх функціональну активність. Звідси переконання багатьох дослідників, що «в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин» (Нуралієв Ю., 1988). Застосування лікарських рослин у лікуванні захворювань органів дихання має багатовікову традицію. Дуже часто — це єдиний засіб, спроможний допомогти хворому. Найпоширеніший симптом захворювань бронхолегеневої системи — кашель, який сприяє швидшому видаленню небажаних субстанцій з дихальних шляхів, таким чином поліпшуючи їх прохідність та відновлюючи мукоциліарний транспорт бронхіального секрету.
Необхідність призначення протикашльової терапії виникає головним чином за наявності непродуктивного сухого, нав’язливого кашлю. Особливість сухого непродуктивного кашлю полягає в тому, що він не сприяє евакуації секрету, який накопичується в дихальних шляхах, не звільняє рецептори слизової оболонки дихальних шляхів від його подразнювального впливу.
Ефективність терапії характеризується, по суті, посиленням кашлю внаслідок перетворення із сухого непродуктивного на вологий продуктивний і врешті сприяє його усуненню. Пригнічувати кашльовий рефлекс можна тільки в тому разі, коли кашель надто інтенсивний, заважає сну, виснажує хворого, супроводжується блюванням і при високому ризику розвитку аспірації. Перетворення сухого непродуктивного кашлю на вологий продуктивний досягають шляхом разрідження мокротиння, поліпшення стану слизової оболонки бронхів. Таку властивість мають протикашльові лікарські засоби (ЛЗ) периферичної дії.
Захворювання серцево-судинної системи
Аритмiї. Брадикардiя: плющ звичайний, собача кропива, ялівець; Тахiкардiя: анемона, барвiнок малий, валеріана лікарська, вовконiг європейський, глiд, горiх волоський, м'ята перцева, омела бiла, первоцвiт весняний, смородина чорна, собача кропива, шандра.
Атеросклероз: агрус, аїр, алое, арнiка гiрська, арум плямистий, артишок, астрагал солодколистний, астрагал хлопунець, бузина чорна, буряк, валерiана, гiнкго, гiркокаштан, глiд, горобина чорноплідна, дзвоники скупченi, дягiль, жовтушник сiруватий, звiробiй, калина, квасениця, квасоля, конвалiя, конюшина лучна, кропива дводомна, кульбаба, ліщина, мелiса, м'ята, облiпиха, омела, очиток, паслiн, полин, редька чорна, смородина чорна, суницi, талабан, хвощ польовий, цибуля городня, цибуля ведмежа, чайний гриб, часник, ялина.
Гiпертонiчна хвороба: агрус, арнiка гiрська, астрагали, барвiнок малий, буряк, вовчуг, гарбуз звичайний, глiд, горобина чорноплідна, дягiль лiкарський, звiробiй, кадило, калина, картопля, конвалiя, ліщина, мелiса, м'ята, оман високий, омела бiла, очиток їдкий, паслiн, собача кропива, суницi, хвощ польовий, цибуля ведмежа, цибуля городня, часник, чемериця, щавель кiнський, ялина.
Гiпотонiя: авран лiкарський, аконiт, лимонник китайський, родiола рожева.
Серцева недостатнiсть: авран лікарський, актинiдiя, астрагали, вовконiг, в'язiль, гвоздика дельтовидна, герань Робертова, горицвiт весняний, конвалiя, красоля велика, ліщина, наперстянка, олеандр, петрушка, ялина.
Стенокардiя: арнiка, астрагали, горицвiт, красоля, крiп, м'ята, перстач гусячий, собача кропива, талабан польовий.
Бронхiт, ларингiт, трахеїт: аїр, алтея, анiс, багатонiжка, буркун, герань Робертова, гiркокаштан, гiрчиця, горлянка, гринделiя, калачики, конюшина, копитняк європейський, котяча м'ята, красоля, кропива дводомна, липа, лобода доброго Генріха, материнка, медунка, мильнянка, м'ята, оман високий, паслін, первоцвiт весняний, перстач, пiвники, плющ, подорожник, редька чорна, фенхель, фiалка, часник, чебрець, чина лучна.
Бронхiальна астма: алое, алтея, анемона, анiс, арнiка, арум, багатонiжка, бедринець ломикаменевий, беладонна, блекота, болиголов, бузина, бузок, буквиця лiкарська, валерiана, веронiка лiкарська, в'язiль, гiнкго, гринделiя, дурман, зiрочки, конюшина, материнка, миколайчики, мильнянка, наперстянка, оман, паслiн, перстач, пiдбiл, пiзньоцвiт осiннiй, подорожник, розхiдник, ряска, суницi, шипшина, фенхель, часник, чемериця, щавель кислий.
Кашель: айва, айстра альпiйська, аконiт, алтея, багно звичайне, болиголов плямистий, бузина трав'яниста, веронiка, воловик лiкарський, гiркокаштан, горицвiт весняний, горiх волоський, гринделiя, калачики, картопля, конюшина, липа, лiщина, лобода, мак дикий, малина, метеринка, медунка, миколайчики, м'ята, овес, оман, паслiн, пастернак, пiдбiл, подорожник, стокротки, фiалка, чебрець, чорнокорiнь лiкарський, шандра звичайна.
Коклюш: актинiдiя, алтея, анемона, багно звичайне, бузок, кропива дводомна, кукiль, материнка, миколайчики, паслiн, плющ, подорожник, смородина чорна, цибуля, фiалка, чебрець, ялина.
Пневмонiя: анемона, анiс, астрагали, багно звичайне, горицвiт, грабельки звичайнi, дивина, конюшина, красоля, парило звичайне, паслiн, первоцвiт весняний, пiвники, чебрець, чина лучна, шипшина, ялина, яловець.