Головна » Статті » Біологія | [ Додати статтю ] |
Лікарські рослини та їх застосування (Арніка гірська, беладоння звичайна, омеля біла)
Арніка гірська — Arnka montana L. Родина айстрові (складноцвіті) —Asteraceae (Compositae). Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см, з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла є 4—6 супротивних корот-кочерешкових яйцевидних цілокраїх листків, зібраних у розетку. Листки на стеблі супротивні, сидячі, напівстеблообгортні, обернено-яййе-видні, цілокраї. Суцвіття — пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яечно-жовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті — з п'ятизубчастим відгином. Плід — сім'янка з чубком. Цвіте у червні-липні. Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках. Райони поширення — Карпати, Чернівецька область (Вижницький район), Закарпаття (Березнянський, Рахівський райони); дуже рідко зустрічається у Білорусії, Латвії, Литві. Для виготовлення ліків використовують кошики цілком, квітки з квітколожем і обгорткою. Збирають кошики під час цвітіння (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями, після того, як спаде роса, і негайно сушать. Сушать кошики швидко, уникаючи сонячних променів. Найкраще сушити у печі або в сушарках при температурі 55—60° С (при цьому гинуть усі комахи і личинки). Запах арніки гірської слабко-ароматний, на смак вона гостро-гіркувата. Квітки арніки гірської містять барвник арніцин, жир (до 40%), віск, смолу, жовтий пігмент, фумарову, яблучну і молочну кислоти, білок, камедь, дубильні речовини, мінеральні солі, невелику кількість ефірної олії (0,04—0,4%) та інші речовини. Застосовують: 1) при забитих місцях, порізах, саднах, дрібних | |
Переглядів: 770 | |
Всього коментарів: 0 | |