Головна » Статті » Хімія | [ Додати статтю ] |
У світі хімічних чудес
Цей тематичний захід проводиться у 8 класі з метою зацікавити учнів предметом хімії. Ведуча: Наук на світі є багато, І хімія — не між дрібних. Це слово може зруйнувати, А може і побудувати. Ведучий: З'явилася вона давненько — За декілька тисячоліть. Хоч рухалася помаленьку, Та зараз птицею летить... Ведуча: Як тільки стала проростати Й пустила в землю корінці, Ураз її, немов за ґрати, Взяли до рук своїх жерці. Ведучий: Хоч і святою стала зватись, Але ченці, як не крути, Із нею почали займатись Мистецтвом зовсім не святим. Ведуча; Та в келії їй тісно стало. Покрита мороком густим, До себе вчених притягала Туманним образом своїм. Ведучий: Трудились хіміки віками, Все думали про майбуття: Шукали філософський камінь, Хімерний еліксир життя. Ведуча: Але не тільки це робили, Не марно докладали труд — Кислоти добувати вміли, Метали виплавляти з руд. Пісня: Нам долею дано пролить, що ллється, Розсипать те, чого ніхто не проливав. Наш кабінет хімічним зветься, Щоб відкривать хімічні чудеса. Ведучий: Але що це? (Вибігає стривожений учень.) Учень: На-брид-ло! Хлоро, флуо, гідро, окси, феро, пропани, щоб вони пропали. Ні, далі так жити не можна, мучать нас на уроках. Девіз учителів: «Один урок—одна самостійна», хімічні диктанти, молі, закони якихось Авогадро, Ломоносо-вих. Наче без них прожити не можна. Хіба без них не можна поснідати? Хімічці не подобається, що я написав на самостійній роботі: до Алюмінію додав оксид цинку і вийшов Ферум, а виділився водень. Вчителька підкреслила. Ну звідки вона знає, що так не можна добути Ферум? Що, перевіряла? Не дадуть відкрити свій закон! (Його підтримує другий учень.) Учень: Я теж упевнений, що хімія неправильна. От вчителька говорить, що метали, які розміщуються в ряді активності після водню, не реагуватимуть із кислотами з витісненням водню. А звідки вона така впевнена? Не вірте! Наприклад, золото не реагуватиме тому, що ніякий дурень не кине в кислоту золото. Ніхто ж вчительці не подарує золота для досліду. Ведуча: Ну, досить. Не всі люблять хімію, але деякі речі слід знати, адже без них неможливе життя на Землі. Ведучий; Пропонується відгадати ребус. (Показує таблиці, учні відгадують.) Ведуча: А ось і вона завітала до нас, ця дивна гостя. Яка ж формула води? Вода (учениця в блакитному костюмі): Добрий день! Це я, водиця, всього сущого цариця. Потрудилась я нівроку. Без моїх потужних кроків, без живих краплин прозорих всій природі горе, горе! Завмирає все довкола: ліс дрімучий, річка, поле! Я — всевладна, я — велика, я — вода тисячолика! Я — це дощ, це хмари й роси, що засвічують покоси. Я — це град і сніговиця, я — жива, жива водиця. Вклонімось водиці, живого цариці, за те, що поїла у лузі зело; за те, що доволі у хаті, у полі пахучого хліба було. Вклонімось водиці, живого цариці, що повнила влітку маленьку ріку, купала дитину, творила клітину на своїм довгім і славнім віку. Вклонімось водиці, живого цариці, без неї — ніщо, чи зима, чи гроза. Це — крига на річці; це — сніг на смерічці, це — ваша, хлопчиська нечемні, сльоза. То ж нумо туди, де найбільше народу. За те, що трудилась весь вік не дарма, прославимо воду, що землю, природу відмити від бруду вміє сама. За те, що енергію гонить турбіні, за те, що віками слугує людині. Ведуча: Ось така вона, вода. А яку частину земної кулі займає вода? (Учні відповідають.) Ведучий: Часто учні запитують: чи отруйна та чи інша речовина? Багато що залежить від кількості речовини. Наприклад, кухонна сіль: при одночасному вживанні 300—500 г може настати смерть. Отже, різкої межі між отруйними і неотруйними речовинами провести не можна. Учитель: А яку хімічну назву має кухонна сіль? Яка її формула? (Учні відповідають.) Ведучий: Чи відомо вам, що хоч кухонна сіль дуже поширена в природі, вона високо цінується. У минулому за 1 кгсолі платили 1 кг золота, були випадки, що давали двох невільників. Скільки солі потрібно людині на рік? (За рік людина споживає 5 кг солі.) Ведуча: Чи відомо вам, що відсутність йоду в питній воді, їжі викликає порушення функції щитовидної залози? Ведучий: Чи відомо вам, що 1 г золота можна витягнути в дріт довжиною 3 км, 1 копійку розплющити до розмірів 4 м. Найбільший у світі самородок золота масою 260 кг був знайдений в Австралії. У воді Світового океану концентрація золота становить 4—10 мг на 1 т води. Ведуча: Чи відомо вам, що в кістянці вишень, слив, персиків є багато отруйної синильної кислоти? Ведучий: А тепер поміркуйте. На уроках ми користуємося «сухим спиртом». Чи існує зв'язок «сухого спирту» з рідким медичним спиртом? У речовини, яку в побуті називають «сухим спиртом», є інші назви: гексаметилентетрамін, уротропін, його формула така: Формула медичного спирту — С2Н5ОН.Як видно з формули, до справжнього спирту сухий спирт ніякого відношення не має. Можливо, назвали так, бо після згоряння не залишається попелу. Це дуже практичне пальне, яке загоряється від сірника. Очищений «сухий спирт» — уротропін — використовують у медицині як судинно-розширювальну речовину. Ведуча: А які хімічні елементи входять до складу зір? (Гелій і Гідроген.) Ведучий: Які хімічні елементи входять до складу людського організму? (Оксиген, Карбон, Гідроген, Нітроген, Кальцій, Фосфор, Калій, Хлор, Сульфур, Магній, Ферум, Цинк, Силіціум, Бор, Бром, Купрум, Флуор, Иод, Арсен, Плюмбум, Манган.) Ведуча: Який метал використовують для виготовлення запалювальних бомб? (Аl.) Ведучий: Який російський хімік був ще й поетом, фізиком, географом, геологом, сталеваром? (М. В. Ломоносов.) Ведуча: Яка кислота міститься в шлунку людини? (НСl.) Ведучий: Чому дощова і снігова вода не мають смаку? (Тому що відсутні солі.) Ведуча: Чому пляшка з мінеральною водою може «вистрелити» в теплому місці? (При нагріванні гази розширюються.) Ведучий: Кому належать слова: «Широко простягає хімія руки свої в справи людські»? (М. В. Ломоносову) Ведуча: Як можна зняти шкаралупу з яйця, не розбиваючи його? (Опустити в хлоридну кислоту.) Ведучий: Яка проста речовина ціниться дорожче за золото? А коли платять гроші, щоб позбавитися простої речовини, що містить той самий елемент? (Карбон у вигляді алмазу і Карбон у вигляді сажі.) Ведуча: Що таке «царська вода» і чому її так назвали? (Суміш Ш03 і НС1.) Учитель: А тепер розгорнемо періодичну систему і розпочнемо «Хімічний елементарій». Ведучий: Які елементи названі на честь країн? (Францій — Франція, Полоній — Польща, Германій — Німеччина.) Ведуча: Які хімічні елементи названо на честь видатних учених? (Кюрій, Ейнштейній, Менделевій, Резерфордій, Іаній.) Ведучий: Назва якої простої речовини відповідає ролі хімічного елемента в живій природі? (Азот — безжиттєвий.) Ведуча: Які хімічні елементи названі на честь материків? (Америцій, Європій.) Ведучий: Який хімічний елемент названий на честь острова? (Купрум — Кіпр.) Ведуча: Назва яких хімічних елементів походить від назви міст? (Лютецій — Париж, Берклій — Берклі.) Ведучий: На який хімічний елемент багата морська капуста? (Йод.) Ведуча: Де в медицині застосовується тантал? (Хірургічні інструменти.) Ведучий: Сполукою якого елемента був отруєний Наполеон? (Арсену). Ведуча: Яким елементом скористався один із злочинців, якого викрив Шерлок Холмс? (Фосфором.) Ведучий: Нестача якого хімічного елемента призводить до карієсу? (Кальцію.) Ведуча: Який елемент має бактерицидні властивості? (Аргентум.) Ведучий: Який хімічний елемент називають елементом життя і мислення? (Фосфор.) Ведуча: Назва якої країни походить від назви одного з благородних металів? (Аg — Аргентина.) Ведучий: Нестача якого хімічного елемента в організмі спричиняє недокрів'я? (Феруму.) Ведучий: А тепер покажемо цікаві досліди: 1) діючий вулкан; 2) «дим без вогню»; 3) перетворення води на «вино», «вина» — на воду; 4) одержання «молока», перетворення «молока» на «мінеральну воду»; 5) горіння цукру; 6) хімічні барви. Учитель: А тепер розгадаємо хімічні ребуси. Ведучі: 1. Ми—хіміки. Ахімія—це безсонні ночі. 2. Це — постійні розмови про хімію. 1. Це — хімічні лабораторії. | |
Переглядів: 675 | |
Всього коментарів: 0 | |