| Головна » Статті » Хімія | [ Додати статтю ] |
Стік хімічних компонентів з території українського Приазов'я
|
Основним у формуванні стоку хімічних компонентів є винос річками шести головних іонів – HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Mg2+, Na++ K+. Цей винос становить щорічно 2316 млн.т.і складає 92% в загальному стоці розчинених речовин [ 1 ]. Досліджувались особливості формування хімічного складу річкових вод Українського Приазов’я в природних і порушених господарською діяльністю умовах як чинника формування річкового стоку хімічних елементів. Аналіз гідролого-гідрохімічної інформації за багаторічний період, який охоплює 1939-1993 рр., показує наступне. На території Українського Приазов’я, розміщеного в південно-східній частині степової зони України, з 1939р. по 1950р. включно хімічний склад річкових вод характеризується фоновим. В цей період вода річок, що впадають в Азовське море, на відміну від інших регіонів країни, в природних умовах мала мінералізацію 1,1 – 4 г/дм3 сульфатного, сульфатно-хлоридного, натрійового, натрійово-кальційового, натрійово-кальційово-магнійового і кальційово-магнійового складу. Після 1950р. в Українському Приазов’ї відбувається поступове стабільне збільшення мінералізації річкових вод і стоку хімічних компонентів. По річках Обіточна, Лозоватка і Кальчик, що впадають в Азовське море, він виріс від 111,65 • 103 т в 1950р. до 628,4 • 103т в 1990р. при збільшенні за цей час стоку сульфатного іона від 47,72 • 103т до 277,0 • 103т, хловидного від 17,92 • 103т до 113,6 • 103т, натрію з калієм від 12,0 • 103т до 107,4 •103т, а також збільшенні стоку гідрокарбонатного іона від 13,0 • 103т до 44 • 103т, кальцію від 15,32 • 103т до 63,15 • 103т і магнію від 5,8 • 103 т до 23,2 • 103т [ 5 ]. Збільшення стоку хімічних компонентів річок Українського Приазов’я відбувається, головним чином, за рахунок антропогенної складової стоку сульфатів, хлоридів та натрію з калієм. Антропогенна складова являє собою ту частину стоку іонів, яка формується під впливом всього комплексу господарської діяльності в річкових басейнах. В 1990р. антропогенна складова у стоці сульфатів коливалась від 19% (р.Кальчик) до 62% (р.Лозоватка), у стоці хлоридів від 31% (рр. Обіточна та Кальчик) до 74% (р.Лозоватка), у стоці натрію з калієм від 32% (р.Кальчик) до 97% (р.Лозоватка). В цілому у стоці хімічних компонентів антропогенна складова змінювалась від 22% (р.Кальчик) до 74% (р.Лозоватка). Методика розрахунків антропогенної складової стоку хімічних компонентів подана раніше [ 2,3,4 ]. Антропогенна складова стоку хімічних компонентів є все більш зростаючим джерелом материкового забруднення Азовського моря. Сумарна антропогенна складова стоку всіх головних іонів річок Обіточна, Лозоватка та Кальчик зросла з 1955р. по 1990р. включно від 16,11 • 103т до 212,32 • 103т. При цьому внесок антропогенної складової стоку сульфатів та кальцію знизився відповідно від 53% до 47% та від 13% до 6%, в той час, коли внесок антропогенних складових хлору і натрію з калієм зріс відповідно від 11 до 20% та від 17 до 23% . Внесок антропогенних складових стоку гідрокарбонатів та магнію впродовж періоду з 1955р. по 1990р. залишався практично постійним і був для гідрокарбонатів практично рівним 1%, а для магнію мав тенденцію зниження від 4 до 3% (табл.1). Таблиця 1. Структура сумарної антропогенної складової стоку хімічних компонентів річок Українського Приазов’я Рік Сумарна антропогенна складова, 103т Внесок антропогенної складової стоку окремих іонів, % HCO3- SO4- Cl- Ca2+ Mg2+ Na++K+ i 1955 16,11 2 53 11 13 4 17 100 1960 31,83 1 49 16 11 4 19 100 1965 47,69 1 50 15 10 4 20 100 1970 69,2 1 49 16 9 4 21 100 1975 93,65 1 49 17 8 4 21 100 1980 124,1 2 48 18 7 3 22 100 1985 162,55 1 48 19 7 3 22 100 1990 212,32 1 47 20 6 3 23 100 Розгляд структури антропогенної складової стоку хімічних компонентів в Азовське море по окремих річках показує, що сумарна антропогенна складова, тобто складова за сумою антропогенних складових стоку всіх головних іонів збільшилась з 1960р. по 1990р. по створу р.Обіточна – м.Приморськ від 11,39 • 103т до 92,81 • 103, по створу р.Лозоватка – с.Новоолексіївка від 3,9 • 103т до 44,7 • 103т, по створу р.Кальчик – м.Маріуполь від 11,54 • 103т до 74,88 • 103т (табл.2). Таблиця 2. Структура сумарної антропогенної складової стоку хімічних компонентів в Азовське море по окремих річках [ 4 ] Рік Сумарна АС, 103т Внесок антропогенної складової стоку окремих іонів, % HCO3- SO4- Cl- Ca2+ Mg2+ Na++K+ i Річка Обіточна – м.Приморськ 1960 11,39 1,9 59,7 9 4,4 3 22 100 1970 27,77 2,1 60 8,6 4,3 3,2 21,8 100 1980 51,96 2,1 59 9 4,6 3,3 22 100 1990 92,81 2 58 10 5 3,3 21,6 100 Річка Лозоватка – с.Новоолексіївка 1960 3,9 2,3 24 25,5 22,5 10,4 15,3 100 1970 16,11 1,5 33 20 19 9,3 17,2 100 1980 27,71 1,1 38,5 23 14,2 7,1 16,1 100 1990 44,7 0,3 45 25 10 5,2 14 100 Річка Кальчик – м.Маріуполь 1960 11,54 0 58 16,5 7,8 0,2 17,5 100 1970 25,10 0 48,6 21,7 6,6 1,1 22 100 1980 44,43 0 43 25,6 5,4 1,4 25,6 1001990 74,88 0 35,5 28,4 5,4 1,7 29 100 При цьому антропогенна складова стоку хімічних компонентів р.Обіточна формувалась переважно за рахунок SO42- і Na+ + K+. Внески антропогенних складових у стоці сумарної антропогенної складової становили відповідно 58 – 60% і 21,6 – 22%. Антропогенні складові стоку хімічних компонентів рр. Лозоватка і Кальчик формувались за рахунок антропогенних складових SO42-, Cl- і Na++K+ (див. табл.2). Антропогенні складові стоку сульфатів, хлоридів і натрію з калієм у даному випадку є одним із основних джерел забруднення морських вод. Таке забруднення полягає у порушенні багатовікового балансу між стоком і морськими водами через надходження до них з суші хімічних компонентів у значно більших кількостях, ніж це було за умов гідрохімічного режиму річок, непорушеного господарською діяльністю. Список літератури 1. Алекин О.А. Основы гидрохимии – Л.: 1970 – 444с. 2. Горев Л.Н., Пелешенко В.И. Методика гидрохимических исследований – К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985.- 215с. 3. Закревский Д.В. Оценка антропогенной составляющей ионного состава речных вод бассейна Днепра // Проблемы екологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р.Днепр. – К.: 1992.- Вып.2. СОПС Украина АН Украины.- С. 191-194. 4. Закревський Д.В., Шевчук І.О., Стичішина В.П. Винос солей річками Українського Приазов’я як джерело забруднення Азовського моря // Меліорація і водне господарство, 1998, вип.85 .– С. 82-87. 5. Закревський Д.В., Шевчук І.О. Материковий стік хімічних компонентів як джерело забруднення морських вод. – Україна та глобальні процеси: географічний вимір Київ-Луцьк, Вежа, 2000. – С. 248-250. | |
| Переглядів: 704 | |
| Всього коментарів: 0 | |