| Головна » Статті » Хімія | [ Додати статтю ] |
Проблеми і перспективи конкурентоздатності хімічної промисловості в Україні
|
РЕФЕРАТ на тему: "ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ” План. Мета роботи Постановка проблеми Аналіз проблеми Пропозиції до розвязання проблеми Обгрунтування пропозицій та вибір альтернатив. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями Необхідні ресурси та умови Висновки Мета роботи Якщо ми подивимось на структуру народногосподарського комплексу, то побачимо, що хімічна промисловість займає провідне місце. Завдяки своїй пов’язаності з майже усіма галузями промисловості, вона є стратегічно важливою для економіки України. Негаразди в хімічній промисловості гостро позначаються і на інших галузях, так само як і успіхи є двигуном змін в інших галузях. Метою моєї роботи є доведення того, що за умови проведення негайних стимулюючих заходів і здійснення державної політики в галузі хімічної промисловості можна подолати всі негаразди і посісти чільне місце на світових ринках. Актуальність розробки і реалізації концепції розвитку хімічної промисловості України обумовлено необхідністю визначення шляхів і методів активізації промислово-виробничого і науково-технічного потенціалу, а також подоланням кризового стану галузі. Головна мета роботи – окреслити концепцію створення сучасного високоефективного хімічного комплексу на основі енергозбереження, конкурентноздатності і екологічної безпеки як основи надійного забезпечення потреб вітчизняної промисловості в хімічній продукції і розвитку експортного потенціалу України. В сучасних економічних умовах необхідно забезпечити підтримку хімічної промисловості, стимулювати розробку і реалізацію комплексного механізму структурної перебудови галузі, покращення інвестиційного клімату з метою впровадження високих і ресурсозберігаючих технологій і виробництва конкурентоспроможних промислових товарів, поглиблення степені переробки сировини. Необхідно реалізувати ряд заходів по оновленню хімічної промисловості як важливого сектору економіки України, підвищення ефективності виробництва, оздоровлення економічного стану країни. 2. Постановка проблеми Протягом останніх років внутрішні кризові процеси в хімічній і нафтохімічній промисловості, не дивлячись на протилежні міри з боку товаровиробників і органів державного управління, продовжує наростати. Їх основним проявом стало зростання фінансово-інвестиційної кризи, яка гальмує розвиток товарного виробництва. Це призвело до збільшення кількості збиткових і непрацюючих підприємств, значного дефіциту оборотних коштів, зниження обсягів виробничих капіталовкладень, погіршення техніко-експлуатаційних показників діючих виробництв. За сьогоднішніх умов галузь не здатна самостійно вийти з кризового стану і вимагає впровадження для її суб’єктів стимулюючих правових норм і сприятливого податкового режиму, корекції шляхів розвитку з врахуванням існуючої економічної ситуації. Основними факторами, які визначають важливість розвитку хімічної промисловості для економіки України є наступні: 1. Хімічна і нафтохімічна промисловість займає важливе місце в сучасному промисловому потенціалі України. Її частка в ВВП складає 5,5%, в загальному товарообігу промислової продукції – 6,4%, експорті промислової продукції – 12,5%. Проте потенційні можливості галузі стосовно нарощування обсягів конкурентоспроможного товарного виробництва значно вищі. Діючі хімічні і нафтохімічні підприємства здатні (за умови створення сприятливих умов для розвитку імпортозаміщуючих виробництв) поставляти до 75% хімічної продукції споживчого і промислового призначення, яку споживає внутрішній товарний ринок. Однак, сьогодні ця доля складає лише 30%, а протягом останніх трьох років вона скоротилась на третину. Суттєве скорочення споживання хімічної продукції відбулось також і в проміжному промисловому споживанні – до 8%. 2. Стимулювання розвитку хімічної галузі здатне призвести до ланцюгової реакції для наростаючого розвитку багатьох споживаючих галузей промисловості через забезпечення їх сучасними матеріалами і сировиною. Галузь має один з найвищих рейтингів міжгалузевого споживання. За час кризи відбулись значні структурні зміни в попиті. Традиційно місткі споживачі хімічної продукції значно знизили її споживання через падіння обсягів виробництва, низької покупної спроможності, що стало наслідком дефіциту оборотних коштів і недоступності кредитних ресурсів. Так, хімічна промисловість протягом останніх 10 років знизила частку проміжного споживання на 5,5%, машинобудування - на 7,3%, легка промисловість – на 4,5%, вся промисловість – на 8%, що свідчить про посилення ролі непромислового споживання з одночасним послабленням ролі пріоритетних галузей-споживачів, зокрема, легкої промисловості і машинобудування. Сприяти підвищенню попиту останніх на хімічну продукцію повинна державна підтримка розвитку пріоритетних галузей економіки. З іншого боку, хімічна промисловість через свою виключно важливу роль в міжгалузевому споживанні повинна мати випереджаючий темп розвитку в порівнянні зі споживаючими галузями. Лише за такої умови вона здатна забезпечити їх необхідним асортиментом продукції і конкурувати з імпортними товарами. Аналіз проблеми В хімічній і нафтохімічній промисловості товарне галузеве виробництво протягом 1997-2000 рр. зазнало спаду: 1999 р. – 92,8% (тут і надалі – темп зростання до попереднього року), 1998 р. – 95,9%, 1997 р. – 99,8%, 1996 р. – 91%. В 2000 р. спостерігався приріст товарного виробництва в хімічній промисловості (106,3%), проте товарне виробництво в нафтохімічній промисловості продовжувало знижуватись (88,9%). Хімічна і нафтохімічна промисловість України належить до найбільш експортоорієнтованих. Протягом останніх років її обсяги експорту були стабільно високими і не опускались нижче 75% від загальних обсягів випуску товарної продукції. Саме експортна орієнтація галузі відіграла вирішальну роль в уповільненні темпів спаду обсягів виробництва і стала суттєвим буфером в умовах наростаючого розвитку кризи попиту на вітчизняну хімічну продукцію на внутрішньому товарному ринку. Експортні поставки дозволили втримати на багатьох діючих хімічних виробництвах прийнятний рівень завантаження виробничих потужностей і зберегти робочі місця. Сьогодні експорт хімічної продукції – основне джерело реальних надходжень коштів для підприємств експортерів, він сприяє поповненню обігових коштів і позитивно впливає на фінансовий стан підприємств. При цьому структура експортних поставок хімічної і нафтохімічної продукції суттєво змінилась. Основними є: 1. Наростаюче збільшення і домінування в експорті долі продуктів неорганічної хімії (1999 р. – 36,3%). Продукція неорганічної хімії (перш за все аміак), азотні і деякі комплексні добрива, шини дають близько 75% вартості сукупного товарного експорту. Таким чином продовжується процес звуження видової структури експорту, підсилюється його сировинна орієнтація. Це свідчить про економічну неефективність структури експорту хімічної та нафтохімічної продукції. В загальній складності хімічна сировина і напівпродукти складають майже 80% сукупного експорту хімічної продукції. 2. В експорті азотних добрив та інших товарних груп в 1997 – 1999 рр. відбулось значне скорочення вартісних обсягів експортних поставок (зокрема, в 1999р. в порівнянні з 1997р.: по карбаміду – на 50%, по азотним добривам в цілому – на 36%), зміна країн-імпортерів, обвальне зниження середньоекспортних цін на азотні добрива (по карбаміду з 120 $/т в 1997р. до 67 $/т в 1999р.; по аміаку – з 137 до 85 $/т). Ця тенденція свідчить про несприятливість світової кон’юнктури стосовно домінуючих продуктів, які експортуються з України в країни далекого зарубіжжя. Підвищення цін на продукцію, що містить азот в 2000 р. було пов’язане з періодичними кон’юнктурними коливаннями і змінами світового товарного ринку і не може бути порівнюване з ціновим спадом протягом попередніх трьох років. Окрім того, це не зніме проблему радикального зниження собівартості азотної продукції і проведення заходів по попередженню антидемпінгових процесів проти продукції українських товаровиробників. Аналогічні тенденції спостерігались і в зовнішній торгівлі шинною продукцією. Визначимо основні причини, що викликали активізацію кризових процесів в галузі: 1. Зміни у внутрішній ціновій політиці (зокрема, в сфері державного регулювання) на енергоресурси (природний газ і електроенергію), результатом яких стало наближення їх цінового рівня до світового, а по деяким позиціям і перевищення його. Хімічна промисловість споживає понад 8% сукупних паливно-енергетичних ресурсів країни, які йдуть на виробничо-експлуатаційні потреби, а енергетична складова собівартості багатьох видів хімічної продукції – від 40 до 85%. Це призвело до збільшення структурної і вартісної долі енерго- і матеріалосировинної складової в собівартості продукції, яка виросла протягом 1995 – 1999 рр. до 75-78%. Це зумовило зростання цінової неконкурентоспроможності вітчизняної хімічної продукції і, відповідно, зростання частки імпорту на внутрішньому промисловому і споживчому ринку продукції. 2. Залежність від імпорту значної частини секторів хімічного комплексу України по широкому спектру мінеральної сировини і хімічних напівпродуктів, відсутність реальних змін в освоєнні вітчизняної сировинної бази через нестачу коштів, низькі темпи диверсифікації джерел імпорту сировини. В більшості виробництв залежність від імпорту перевищує 50% (за часткою в матеріальних затратах): азотних добрив – 95%, фосфорних добрив – 80%, шинної продукції – 65%, гумотехнічних виробів – 56% тощо. У багатьох товарних групах існують нераціональні зустрічні потоки імпорту і експорту, що особливо стосується нафтохімічних вуглеводнів, виробництво яких здійснюється по давальницьким схемам. 3. Збільшення фінансового тиску на собівартість продукції таких складових як затрати на утримання законсервованих або виведених з експлуатації виробництв, соціальної інфраструктури, неповна завантаженість виробничих потужностей, високі податки на виробничу діяльність, високі ставки банківських кредитів, що в сукупності призвело до збільшення постійних витрат і цін на продукцію. Пропозиції до розв’язання проблеми Для вирішення існуючих негараздів необхідно розробити комплексний підхід, адже багато проблем в галузі мають взаємопов’язаний характер. Для розв’язання проблеми необхідно забезпечити структурні, функціональні, енергетичні, сировинні та інвестиційні зміни. Цього можна досягти завдяки законодавчому, адміністративному та бізнесовому реформуванню. Податки мають виконувати стимулюючу роль і держава в перші роки може надати певні податкові пільги для найбільш перспективних підприємств для розширення ними виробництва і завоювання іноземних ринків. Необхідним також є проведення сертифікації та стандартизації продукції українських виробників за світовими стандартами якості. Доцільним є виділення державою кредитів під особливо прибуткові та надійні проекти. Ці заходи в першу чергу зможуть вирішити наступні проблеми: - обмеженість власних інвестиційних ресурсів підприємств, які залишаються основним джерелом фінансування капітальних і фінансових вкладень. При цьому вартісні обсяги фінансування інвестиційних вкладень знижуються. Основними причинами такого стану є: - відсутність дієвого податкового стимулювання нарощування внутрішньої бази відтворювання капіталу і ефективного використання власних інвестиційних ресурсів; - фінансова нестабільність промислових підприємств, високий рівень товарообмінних операцій, що є причиною вилучення інвестиційних накопичень підприємств (реінвестований прибуток, амортизаційні кошти) на поповнення обігових коштів та інших нецільових напрямків використання; - не зваженість амортизаційної політики в Україні стосовно цілей виробничого інвестування, яка більш зорієнтована на використання амортизаційних коштів як об’єкту для оподаткування ніж на технічне відновлення промислово-виробничого потенціалу; - низький рівень залучення кредитних ресурсів. Особливо низькі обсяги залучення довгострокових кредитних ресурсів, не дивлячись на високу потребу в них і високу капіталомісткість хімічних виробництв; - обмеженість прямих іноземних інвестицій в хімічну і нафтохімічну промисловість України, які складали станом на 01. 07.2000р. $152,1 млн. за своїм характером вони є точковими і незначними за обсягами; Таким чином, сьогодні обсяги існуючих внутрішніх і залучених інвестицій недостатні і не забезпечують навіть критичні об’єми інвестування відновлювальних процесів в більшості секторів. Для накопичення внутрішніх інвестицій необхідно знизити податковий тиск, активізувати амортизаційні накопичення і забезпечити їх цільове використання. Обґрунтування пропозицій та вибір альтернатив. Стан хімічної промисловості в Україні характеризують наступні тенденції: - надмірність натурообмінних операцій в товарообігу хімічної продукції, які ускладнюють фінансовий стан товаровиробників і знижують обсяги бюджетних відрахувань (давальницькі схеми, бартер, взаємозаліки); - зниження рівня завантаженості виробничих потужностей, що у більшості секторів коливається від 30% до 70%. Це призводить до понаднормового підвищення затрат енергоносіїв і матеріалів, нераціонального використання трудових ресурсів, зростання накладних затрат; - відсутність суттєвих структурних змін в галузевому виробництві, що були б результатом введення в дію нових потужностей або їх перепрофілювання. В галузі скорочуються обсяги запровадження нових технологічних процесів. погіршення стану виробничо-технічного потенціалу галузі, знос основних виробничих фондів досяг 49%, машин і обладнання – 70%. Проте фактичний моральний знос набагато вищий. Коефіцієнт оновлення основних виробничих фондів галузі знизився в 1999 р. до 2,3%. Тому, надзвичайно важливо здійснити вищевказані пропозиції для вирішення тих проблем які існують в галузі. Альтернативою цьому може бути здійснення реформування у відповідності з іншими програмами, що були й будуть розроблені українськими та іноземними профільними інститутами та установами. Умовою збалансованого і ефективного розвитку промисловості є забезпечення відтворюваного характеру капітальних вкладень в обсягах, достатніх для здійснення як прямого, так і розширеного відтворення основних виробничих фондів. Через наростаючий дефіцит інвестиційних ресурсів процес відтворення набув переважно негативних змін. Основними з них є: - збереження значних обсягів незавершеного капітального будівництва та невстановленого обладнання, їх частки в структурі матеріальних обігових коштів галузі. Станом на початок 2000 року обсяги незавершеного капітального будівництва та невстановленого обладнання складали відповідно 764 і 151 млн. грн.. - нестача існуючих обсягів капітальних вкладень. В 1999 році обсяги освоєний капітальних вкладень в хімічну і нафтохімічну промисловість України суттєвим чином скоротились в порівнянні з 1996-1998 р. і склали 130,4 млн. грн. Отже, при здійсненні змін слід користуватись саме, тими пропозиціями, які були наведені вище. Це в свою чергу є досить обгрунтованим, оскільки нам необхідно оживити всю галузь загалом, а не окремі її сегменти. Як результат нам слід використовувати комплексні глобальні пропозиції які дадуть нам змогу не лише підняти виробництво але й запустити механізм самооновлення та саморегуляції галузі. Здійснення пропозицій урядовими та неурядовими організаціями Для досягнення бажаних результатів необхідно поєднання зусиль на всіх рівнях. Так на сьогодні в Україні окрім урядових організацій діє асоціація хіміків, підгалузеві об’єднання, приватні організації різного спрямування. Сьогодні реформування відносин власності – одна з головних умов активізації промислового виробництва на етапі ринкових перетворень. Тому першочерговими заходами державної промислової політики на початковому етапі (2001-2005 рр.) буде завершення приватизації державних підприємств, концентрація і зосередження контрольних пакетів акцій у ефективних власників і стратегічних інвесторів, а також створення фінансово-промислових об’єднань, що здатні інвестувати подальший розвиток галузі. Вказані перетворення слід робити лише за умови економічної доцільності, підвищення конкурентноздатності і ефективності виробництва. Для реалізації намічених цілей має бути забезпечена чітка координація дій органів законодавчої та виконавчої влади за безпосередньої участі суб’єктів господарювання та профспілок. | |
| Переглядів: 706 | |
| Всього коментарів: 0 | |