| Головна » Статті » Хімія | [ Додати статтю ] |
Конспект уроку: Кислоти
|
Цілі: ознайомити учнів з фізичними та хімічними властивостями кислот,
правилами техніки безпеки під час роботи з кислотами; дати поняття про
індикатори й витискувальний ряд металів; з'ясувати суть реакції обміну
на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів; розвивати вміння
складати хімічні рівняння. Обладнання: склянки, затискач, сірники, нагрівальний прилад, знаки правил техніки безпеки, картки з індивідуальними завданнями, проїзні квитки, карта маршруту, картки з формулами кислот для гри. Реактиви: концентрована сульфатна кислота, хлоридна кислота, лимонна кислота, фенолфталеїн, лакмус, метилоранж. Тип уроку: комбінований. Хід уроку I. Оголошення теми й завдань уроку Учитель. Ми вирушаємо сьогодні з вами в подорож Кислотною країною, де зустрінемося ї численними її жителями — неорганічними та органічними кислотами, познайомимося з їх «зовнішністю», тобто фізичними властивостями, звичаями, тобто хімічними властивостями. Поїдемо ми з вами поїздом. Для проїзду вам необхідно придбати квитки у вагони 1-го, 2-го та 3-го класу. Виконаємо завдання. II. Контроль і коригування знань Учитель перевіряє роботу на індивідуальних картках. Учні, які працювали з ними, отримують квитки у вагон 3-го класу. У цей час робота в зошитах перевіряється шляхом взаємоперевірки — обміну зошитами. На дошці записано правильні відповіді. Учитель. Квиток у вагон 1-го класу отримають ті, хто виконав завдання без помилок. Квиток у вагон 2-го класу отримають ті, хто припустився однієї-двох помилок, решта — у вагон 3-го класу. III. Актуалізація опорних знань Фронтальна бесіда Учитель. Квитки куплено; перевіримо, чи всі готові до подорожі. 1. Які речовини називають кислотами? 2. В який спосіб можна визначити валентність кислотного залишку? 3. За якими ознаками класифікують кислоти? IV. Вивчення нового матеріалу Учитель. Отже, вирушаємо в подорож Країною кислот. Перша зупинка на станції «Інформаційній». Станція «Інформаційна» Приклад повідомлення учня На перших етапах розвитку хімії визначення поняття «кислота» базувалося на експериментальне встановлених властивостях, а не на їх складі. Так, у XVII столітті панувала механічна теорія Ламері, згідно з якою здатність кислот розчиняти метали пояснювалася тим, що їхні частинки мають гострі кінці, а частинки основ — тупі. Під час взаємодії кислот з основами гострі кінці кислот входять у частинки основ, і, таким чином, дія кислот і основ припиняється. На зміну цій теорії прийшла киснева теорія, яку висунув у 1778 році Лавуазье. За цією теорією, до складу всіх кислот входить Оксиген, зумовлюючи їх особливі властивості. Проте, встановлення вченими Деві та Гей-Люссаком (1810; 1814) складу хлоридної та флуоридної кислот і відкриття інших речовин, що не містять Оксигену, але мають властивості кислот, суперечило кисневій теорії. Уявлення про кислоти, близькі до сучасних, висловив Деві (1814) у своїй водневій теорії кислот, згідно з якою кислотні властивості речовин зумовлені наявністю в них Гідрогену. Становленню цієї теорії сприяли праці хіміків Грема і Лібіха. Властивості кислот лежать в основі галузей їх застосування. Наприклад, хлоридну кислоту застосовують для одержання водню, хлоридів металів, виготовлення «нашатирю», у шкіряній промисловості — для обробки шкір перед хромовим чиненням, у харчовій промисловості. Сульфатну кислоту застосовують у виробництві мінеральних добрив, барвників, пластмас; для очищення нафтопродуктів, у виробництві вибухових речовин, у легкій промисловості (виробництво штучного волокна, відбілювання тканин), кольоровій металургії (одержання Zn, Cu, Ni, Ag), у харчовій промисловості (виробництво крохмалю, патоки). Нітратна кислота — виробництво нітратних добрив, лікарських препаратів, штучного шовку, як реактив у хімічних лабораторіях. Ортофосфорна кислота — виготовлення фосфорних добрив, у харчовій і текстильній промисловості, у виробництві клею. У медицині — в разі недостатньої кислотності шлункового соку. Учитель (робить висновок). Спільне в складі й будові кислот зумовлює загальні властивості кислот. Саме це ми повинні виявити на наступній зупинці. 1-й учень. Н3РО4 — ортофосфорна кислота, яку зазвичай називають просто фосфорною,— тверда, безбарвна, кристалічна речовина, нелетка, дуже добре розчиняється у воді. Фосфорна кислота використовується для виробництва добрив, а крім того, для виробництва кормових добавок, як каталізатор в органічному синтезі, для надання кислуватого смаку безалкогольним напоям, для освітлення цукру. 2-й учень. HNO3 — безбарвна летка рідина, з різким запахом, на повітрі «димить», дуже добре розчиняється у воді. Нітратна кислота — основа для синтезу нітратних добрив, вибухових речовин, барвників, нітросполук, кіно- й фотоплівок, лікувальних речовин, наприклад, стрептоциду.Нітратна кислота настільки сильний окисник, що може окиснювати різні органічні речовини й матеріали. Так, у разі дії концентрованої нітратної кислоти спалахують солома, папір, тирса, скипидар. Вона руйнує вовну, роз'їдає шкіру. Тому з нітратною кислотою потрібно поводитися дуже обережно. 3-й учень. H2SO4 — важка безбарвна оліїста рідина, без запаху. Дуже гігроскопічна, активно вбирає вологу. Змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. Сульфатна кислота — найважливіший хімічний продукт основної хімічної промисловості. Вона використовується для виробництва хло-ридної й оцтової кислот, деяких мінеральних добрив, вибухових речовин, органічних барвників, лікувальних препаратів, а також в акумуляторах, для висушування різних речовин, для очищення нафтових продуктів, у сільському господарстві — для боротьби з бур'янами (як гербіцид). Учитель. А зараз — допоможіть кислотам знайти свої формули. Вкажіть, до яких кислот належить кожна з написаних формул. З літер, якими позначено правильні відповіді, ви отримаєте назву хімічного елемента. Друга зупинка. Станція «Дегустаційна» Діти повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак. На дошці -- знак техніки безпеки — «Нічого не можна куштувати на смак». Учитель. Пам'ятайте, що куштувати речовини на смак в кабінеті хімії — це грубе порушення техніки безпеки. Але сьогодні ми зробимо виняток. Дозволяю вам покуштувати лимонну кислоту. Наш поїзд рушає далі, але на світлофорі — червоне світло. На дошці з'являється знак червоного кольору і попереджає про те, що наступна зупинка — «ПТБ». Третя зупинка. Станція «ПТБ» Проводиться демонстраційний дослід «Розчинення концентрованої сульфатної кислоти у воді» (вода 4. Яку кислоту містить шлунковий сік людини? 5. Яка кислота міститься в газованій воді? 6. Які кислоти зберігають і передають спадкову інформацію? 7. Яка кислота є однією з найбільш отруйних речовин? 8. Яка кислота міститься в цитрусових? Головоломка Перед вами п'ять схем реакцій. Дайте відповідь, що це за речовини - А, Б, В, Г, Д, Е, Ж. Складіть рівняння реакцій: 1) A + CuO 2) Б+Д MgOSO4+А 3)Г + ДЖ 4) В+NaГ+Д 5)В + ЕД «Хімічні доріжки» Диференційовані завдання: а) для учнів, що їдуть у вагонах 1-го класу (вищий рівень): Zn, A1, CuO, Fe203, Cu, Ag, H2SO4; б) для учнів, що їдуть у вагонах 2-го класу (середній рівень): Mg, Zn, Na2O, Ag, CaO, HC1; в) для учнів, що їдуть у вагонах 3-го класу: MgO, CuO, H2SO4, Ва, А12О3. Назва солі Формула Колір Агрегатний стан Розчинність у воді NaCl, CaCO3 Висновок: солі — різні за кольором, розчинні та нерозчинні у воді тверді речовини. (Заходить СаСО3 — крейда.) Крейда. Як приємно, що ви завітали до нас. Є у нас друзі, які не хочуть прокидатися, їм здається, що вони нікому не потрібні. От якби ви назвали їх та розповіли про їх велику користь, то, можливо, сталося б диво. Завдання. Назвіть речовини: І варіант. СаС12, AJPO4, FeSO4, CuSO4, Ca(NO3)2; II варіант. Fe2(SO4)3, MgCl2, CaCO3, FeS, NaNO3.) Учитель, Які основні правила треба пам'ятати, називаючи солі? (Вказувати валентність елемента.) Діти, давайте розбудимо солі, розкажемо про їх користь. Натрій Нітрат. Чилійська селітра відійшла в історію. Про неї заговорили сто років тому. На величезних просторах Чилі простягається похмура пустеля Атакама. Вона тягнеться на сотні кілометрів. На перший погляд, це звичайнісінька пустеля, але вона має одну особливість: під тонким шаром піску залягають потужні поклади натрій нітрату, або натрової селітри. Цю речовину хотіли використати для виробництва пороху. Терміново спорядили експедицію, щоб доставити в Європу заокеанський продукт, але весь вантаж довелося викинути в море: виявилося, що для виробництва пороху необхідна калієва селітра. Проте історія з чилійською селітрою не закінчилася. Учені встановили, що вона є цінним азотним добривом. Кальцій Карбонат. Я — одна з найпоширеніших сполук на Землі. Мінерали на основі СаСО3 вкривають близько 40 млн. км2 земної поверхні. Крейда, мармур, вапняк, черепашник —- усе СаСО3. Крейда — це не тільки шкільна крейда та зубний порошок. її використовують у паперовій і гумовій промисловості як наповнювач. Мармур застосовують для скульптурних робіт, а з менш цінного виготовляють електротехнічні щити. Вапняками мостять дороги, за допомогою цих речовин зменшують кислотність ґрунту. Калій Ціанід. Я ~ дуже отруйна сіль, хоча маю зовсім невинний вигляд. Я необхідний для добування золота і срібла з руд, багатьох органічних речовин. А ще мене додають у сталь — це надає її поверхні великої міцності. Натрій Гідрокарбонат, А я належу до кислих солей, бо я — продукт неповного заміщення гідрогену кислоти атомами металу. Хіміки звуть мене натрій гідрокарбонат NaHCO3, але відомий я вам як сода звичайна, питна. Розчин питної соди використовують у медицині, для зниження кислотності шлункового соку, для полоскання горла при ангіні. Розчин питної соди — складова частина заряду пінного вогнегасника. При використанні вогнегасника сода взаємодіє із сульфатною кислотою. Виділяється велика кількість вуглекислого газу, який і утворює велику піну. Крейда. О, диво! Наші друзі прокинулися. Дякуємо вам, діти Землі. Сподіваємося, що вам було цікаво подорожувати. Віримо, що ми потрібні в землянам. Будемо вірно вам служити і вдома, полі, і в школі. А на згадку вручаємо вам подарунок «Морські водорості», вирощені нашими жителями. Учитель. Час нам вирушати додому. IV. Закріплення вивченого. 1. Гра «Третій зайвий»: а) NaCl, Mg(OH)2, FeSO4, А1РО4; б) СаСО3, NaCl, NaNO3, NaF; в) MgSO4, CaCO3, KNO3. 2. Гра «Утвори пару». Скласти формули солей: Fe, SO4, Na, Kj, Cl, PO4, Ц, Ca, CO3, SO3, S, Mf Учитель. Солі — складні речовини, утворені атомами металу та кислотного залишку. Тверді речовини можуть бути розчинними і нерозчинними. V. Підсумки уроку VI. Домашнє завдання. Вивчити § 37, виконати завдання 1, 2 (с. 123 підручника). Скласти казку про сіль. Провести дослід «Хімічні водорості». Приготувати 50-відсотковий натрій силікат. Налити його в хімічну склянку місткістю 500 мл на половину об'єму. На дно склянки вкинути кристалики солей СоС12•6Н2О, №С12-6Н2О, CuSO4•5Н2О, СгС13•6Н2О, FeSO4•7Н2О, MgCl2•6Н2О. Через деякий час виростуть чудові «водорості» різного кольору: Co — рожеві, Сu — блакитні, Fe(II) — темно-зелені, Fe(III) — бурі, А1 і Mg — безбарвні. | |
| Переглядів: 1325 | |
| Всього коментарів: 0 | |