| Головна » Статті » Історія Всесвітня | [ Додати статтю ] |
Світова література - реферат українською
|
1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ
століття.У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними
тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості
письменників-натуралістів.(див.натуралізм).До 60-70 років відноситься
виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших
країнах.(див.імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є
символізм, батьківщиною якого була Франція 70-80 рр, і естетизм, що
оформився в Англії 90-х.(див.символізм)Естетизм - течія, якій
притаманний культ витонченої краси. Його прибічники гуртувалися навколо
журналу "Жовта книга" (1894-97), висуваючи гасло "мистецтво заради
мистецтва". Метром естетизму був Оскар Уайлд.Естетсько-формалістичне
мистецтво, що протиставляло себе реалізму і декларувало свою
аполітичність, відображало кризу буржуазного суспільства.Ці течії
визначилися до початку ХХ століття.На їхній основі згодом виникли нові,
модерністські. Водночас іншим магістральним напрямом в літературі цього
періоду є реалізм. (див.реалізм) Досягнення реалізму були особливо
великі через те, що всередині цього напряму з*являлися нові якості,
підіймалися паростки нової літератури. 2. Проблема реалізму світової літератури ІІ половини ХІХ століття.Критичний реалізм кінця ХІХ століття вступає в нову смугу свого розвитку,набуває ряд нових рис, що відрізняють його від класичного реалізму середини століття.На межі століть він завойовує провідні позиції в світовому літературному процесі. Письменники-реалісти діють у Франції (Мопассан, Франс, Роллан), Великобританії (Уеллс, Шоу, Голсуорсі),Німеччині (брати Манни, Гауптман), Скандинавських країнах (Ібсен, Андерсен-Ньоксе), США (Марк Твен, Лондон, Драйзер,О.Генрі), а також в інших країнах.Піднесенню реалізму сприяв органічний зв*язок з традиціями національного мистецтва, революційним романтизмом, співзвучним письменникам нової епохи своєю спрямованістю у майбутнє.Різко підсилюється публіцистичний бік реалістичної літератури, з*являється відкрита тенденційність у захисті своїх поглядів. Прийом об*єктивної оповіді, вдосконалений Флобером, поступається прийомові, в якому оцінка явищ, полеміка, дискусія, відкритий вияв позиції письменника є звичайними речами. Широкі узагальнення, сміливі гіпотези, звернення до досягнень науки та культури - все це риси нового реалізму. Література збагачується в жанровому відношенні: багато різновидів роману, збагачення тематики і структури новели, підйом драматургії.Відбувається процес оновлення театру, на сцену виходять важливі соціальні проблеми.Одним з провідних мотивів є викриття буржуазного суспільства. Боротьба за свободу творчої особистості художника.Історико-революційна тема.Увага, яку реалісти приділяють особистості, допомагає їм досягти успіхів у змалюванні характерів, веде до поглиблення психологізму. Багатоманітніше стають зображальні засоби людини в літературі, засоби відкриття її внутрішного світу. 3. Романтизм і неоромантизм. Неоромантизм - це умовне найменування комплексу різноманітних течій в європейській художній культурі кінця ХІХ - початку ХХ століття, що виникли передусім як реакція на позитивізм в ідеології та натуралізм в мистецтві та відродили ряд естетичних принципів романтизму - пафос особистої волі,заперечення повсякденного, культ ірраціонального, потяг до фантастики тощо. Сюди відносять французький символізм, постімпресіонізм, але здебільшого цей термін застосовують до англійської літератури, де найвизначнішим представником його є Редіард Кіплінг.Спорідненість неоромантизму з декадентами проявляється в тому, що він створює штучний світ.Неоромантики тяжіли до жанру пригодницького, авантюрного, "екзотичного" роману, основи якого заклали Майн Рід та Купер. Першим з проповіддю неоромантизма виступив Роберт Льюїс Стівенсон (1850-1894), що протиставляв мистецтво буржуазній дійсності.В пригодницьких романах "Острів скарбів" (1883),"Викрадений"(1886),"Катріона" (1893) тощо він створив захоплюючий світ,якому властиві гуманізм та демократизм. Джозеф Конрад (1857-1924) - послідовник Стівенсона присвячував свої романи морю.Редіард Кіплінг першим запровадив у літературу тип "людини дії" - солдата, чиновника, місіонера, розробляючи колоніальну тематику у незвичному плані. | |
| Переглядів: 691 | |
| Всього коментарів: 0 | |