| Головна » Статті » Історія Всесвітня | [ Додати статтю ] |
Стоунхендж – загадка “висячих каменів” - реферат українською
|
План 1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж 2. Стоунхендж - стародавній доісторичний храм 3. Стоунхендж – обчислювальна машина кам’яного віку 1. Основні історичні та архітектурні відомості про Стоунхендж У південній частині Англії, на Солсберійській рівнині бовваніють велетенські кам’яні грубо обтесані бруси з сарсенового пісковику, розставлені у вигляді великого кола. Звнрху на них покладено трохи "менші” 25-тонні кам’яні перемички. Всередині кола – 50-тонні камені з перекладинами, так званні триліти. Є тут ще одне кільце з 5-тонних, так званних "блакитних” каменів. Уся споруда оточена великим земляним валом і ровом. Це й є Стоунхендж, що в перекладі з кельтської означає "висячі камені”. Стоунхендж привертає увагу вчених і допитливих туристів вже багато років. Легенди оповідають, що його спорудили загадкові карлики . За іншими переказами, Стоунхендж – пам’ятник часів легендарного короля Артура і рицарів Круглого стола або храм друїдів. Археологічні дослідження руїн Стоунхенджа дозволили встановити, що він будувався майже 300 років (Хокінс пише, що навіть близько 500!), а завершилося будівництво близько 1450 року до нашої ери, тобто за кілька століть до Троянської війни, оспіваної Гомером в "Іліаді”. А зовсім недавно археологи подовжили його вік ще на тисячу років. Майже три з половиною тисячі років Стоунхендж руйнують час, дощі, вітер, сонце, а до недавнього часу – й туристи (ще років із сімдесят тому було "модно” відбивати й брати "на згадку” шматки каменів Стоунхенджа). Зникла частина кам’яних стовпів, інші впали на землю, заросли мохом і травою. І все ж, навіть те, що лишилося, вражає своєю грандіозністю, чітким планом і … загадковістю! 2. Стоунхендж - стародавній доісторичний храм Якщо Стоунхендж - це стародавній доісторичний храм, як вважають деякі археологи, то чому його спорудили з таких величезних і важких блоків? Адже навіть в наш час, коли є могутні підйомні крани, трейлери та інша техніка, зведення подібної споруди досить складне завдання. Ось як, наприклад, описує відомий археолог О.Формозов процес перевезення в наш час одного з абхазьких дольменів: "У 1960 році було вирішено перевезти один із дольменів з Ешері в Сухумі, у двір абхазького краєзнавчого музею. Вибрали найменший і підвели до нього підйомний кран. Як лише закріпляли петлі сталевого тросу до покривної плити – вона не рухалася з місця! Викликали другий кран. Два крани зняли багатотонного моноліта, проте підняти його на вантажівку так і не змогли. Цілий рік пролежала покрівля в Ершері, чекаючи, коли в Сухумі прибуде потужніший механізм. У 1961 році цей механізм прибув, і всі камені навантажили на автомашини. Проте найважче було попереду: зібрати будиночок заново. Реконструкцію вдалося здійснити лише частково. Покрівлю опустили на чотири стіни, але розвернути її так, щоб краї стін увійшли в пази на внутрішній частині поверхні покрівлі, не змогли. В давнину плити було підігнано одна до одної так ретельно, що між ними не проходило лезо ножа. Тепер тут лишився великий проміжок”. Як же спавлялися з подібними завданнями зодчі кам’яного віку, в розпорядженні котрих були лише примітивні важелі, котки і власна мускульна сила? А вони, як на те, ще й навмисне ускладнювали собі роботу. Наприклад, 5-тонні блоки "блакитних каменів” для спорудження одного з кілець Стоунхенджа було доставлено на Солсберійську рівнину за 380 кілометрів, з гір Корнуоллу, хоча поряд із Стоунхеджем можна було видобути блоки такого ж розміру з іншого каменю – сарсенового пісковику. І все ж, важкі блоки тягли саме здаля, долаючи сотні кілометрів, десятки річок, пагорби і багна! | |
| Переглядів: 697 | |
| Всього коментарів: 0 | |