| Головна » Статті » Історія України | [ Додати статтю ] |
Реферат: Приватизація
|
Протягом десятиліть у нас виховували гордість першопрохідників. Ми пишалися тим, що були перши-ми на неповторному шляху до "сяючого вершинам”. Те, що відбувалося в навколишньому світі, чи підтвер-джувало вірність нашого чи руху мало безліч недоліків і ознаки виродження. Відточене роками почуття власної унікальності і сьогодні не дозволяє нашим співвітчизникам усвідо-мити просту річ ( наші проблеми зовсім не оригінальні. Багато країн вже успішно справилися з ними. Тому даремні пошуки свого шляху туди, куди веде бита дорога. Краще придивитися до досвіду рішення проблем тими, хто крокує перед. Безумовно, корисним і повчальної є досвід країни, що досягла значних успіхів в економічних рефор-мах, ( Чехії. Ще кілька років назад чеська економіка мала ті ж ознаки, що і наша. Їй були властиві і централізація керування з загальним одержавленням власності, і висока концентрація виробництва. Але, на відміну від України, глибокі економічні перетворення, що почалися на початку 90-х років, не супроводжувалися катаст-рофічним падінням рівня життя і масовим безробіттям. Економіку трансформували без залучення країни у вихор інфляції. Капітали не залишали країну. Населення активне і, головне, свідомо підтримувало уряд у йо-го реформаторстві. Основою економічної трансформації Чехії стала зважена фінансова політика. Курс національної валю-ти роками залишався майже без змін і складав 25-30 крон за один долар. Економічний організм мав здорову систему кровообігу ( стабільну грошову одиницю, що стала об'єктивним показником ефективності виробни-цтва. Центральне ж місце в процесі економічних перетворень зайняла приватизація. Чехія ( приклад досяг-нення оптимального компромісу між головними критеріями приватизації: економічним, соціальним, політич-ним і моральної. Приватизація в Чехії почалася з продажу малих підприємств через аукціони і конкурси. Насамперед це були об'єкти роздрібної торгівлі, суспільного харчування і сервісу. Вже в 1991 році було проведено 30 ти-сяч аукціонів. До середини 1993 року програма приватизації в Чехії була практично довершена. Усього було продано 25967 об'єктів загальною вартістю 27,61 млрд. крон. За два з половиною року понад 80% малих підприємств стали частками. Швидко і масштабно проведена мала приватизація протягом двох років створила 1,5 млн. робочих місць. Це спричинило за собою спад у суспільстві соціальної напруженості, що виникла через структурну перебудову народного господарства, сформувало позитивне відношення населення до приватизації в ціло-му. У 1992 році почалася приватизація великих і середніх підприємств. Спочатку ідея "великої приватизаці-ї” зводилася до відчуження власності за ваучерів. Але згодом став домінувати такий підхід: - якщо хтось виявляв бажання придбати той чи інший об'єкт, Міністерство приватизації дозволяло його продаж; - якщо покупців було трохи ( організувати конкурс їхніх приватизаційних проектів. У середньому на один об'єкт пропонувалося 5 проектів; - якщо прямих покупців не було, державу акціонувала це підприємство, реалізуючи населенню не мен-ше, ніж 60% акцій. Перша хвиля приватизації, проведена в 1992-у початку 1993 року, передала в руки п'яти з половиною мільйонів громадян державну власність на загальну суму 10 млрд. Доларів. Сьогодні ж, у процесі здійснення другого етапу масової приватизації, у Чехії намітилося упевнене зро-стання виробництва ( приватне господарство початок демонструвати свою ефективність. Які ж уроки дає чеський досвід? От вони: - державне майно в Чехії в процесі приватизації продавалося і за ваучерів, і через викуп, і через аукціо-ни. Уряд продемонстрував, так сказати, вищий пілотаж економічної політики, оптимально об'єднавши гро-шову і масову (ваучерну) приватизацію. Найбільше соціально справедлива ваучерна модель залучила до цього процесу мільйони громадян, що забезпечило йому високий темп і суспільну зайнятість. Закон України "Про приватизацію майна державних підприємств”(від 4 березня 1992р.) Дійсний Закон регулює правові, економічні й організаційні основи приватизації підприємств загально-державної, республіканської (Республіки Крим) і комунальної власності з метою створення багатоукладної соціально орієнтованої ринкової економіки України. Приватизація майна державних підприємств України ( це відчуження майна, що знаходиться в загаль-нодержавної, республіканської (Республіки Крим) і комунальної власності, на користь фізичних і недержав-них юридичних осіб. Приватизація здійснюється на основі наступних принципів: - законності; - надання пільг на придбання державного майна членами трудових колективів приватизованих підпри-ємств; - забезпечення соціальної захищеності і рівності прав громадян України в процесі приватизації; - пріоритетного надання громадянам України прав на придбання державного майна; - безоплатної передачі частки державного майна кожному громадянину України; - приватизації державного майна на платній основі з застосуванням приватизаційних паперів; - дотримання антимонопольного законодавства; - повного, своєчасного і достовірного інформування громадян про всі дії по приватизації; - пріоритетного права трудових колективів на вибір форми власності і придбання майна своїх підпри-ємств. Особи, що придбали державні підприємства в якості цілісних майнових комплексів, є правонаступни-ками їхніх майнових прав і зобов'язань відповідно до умов договору між продавцем і покупцем і законодав-ством України. Зазначені об'єкти не підлягають відчуженню шляхом купівлі-продажу, обміну, дарування до уведення власної національної валюти. Суперечки, що виникають у процесі приватизації, дозволяються чи судом арбітражним судом у вста-новленому порядку відповідно до їхньої компетенції. Закон України про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації) від 6 березня 1992 р. Дійсний Закон установлює правовий механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їхнього відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-прода-жу. Сферою застосування Закону є галузі, що підлягають першочергової приватизації: переробна і місце-ва промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка і харчова промисловість, будівництво, окремі види транспорту, торгівля і суспільне харчування, побутове обслуговування населення, житлово-ек-сплуатаційне і ремонтне господарство. Відповідно до дійсного Закону можуть також приватизуватися під-приємства інших галузей, якщо вони відповідають вимогам частини першої статті 2 дійсного чи Закону якщо це передбачено планами їхньої приватизації. До відносин по приватизації невеликих державних підприємств, не врегульованими даним Законом, застосовується Закон України "Про приватизацію майна державних під-приємств”. До покупця, що придбав на аукціоні, конкурсі об'єкт приватизації, переходить право володіння, корис-тування і розпорядження цим об'єктом з моменту удару молотка чи ліцитатора підписання протоколу засі-дання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі підприємства ? з дати прийнят-тя органом приватизації рішення про викуп. Декрет Кабінету міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок” від 26 грудня 1992 р. Кабінет міністрів постановляє: 1. Сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу до 1 березня 1993 року громадянам України в приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого під-собного господарства, будівництва й обслуговування житлового будинку і господарських будівель (приса-дибна ділянка), садівництва, дачного і цивільного будівництва, у межах норм, установлених Земельним ко-дексом України. Забороняється передача в приватну власність земельних ділянок на територіях зон відчуження і безу-мовного (обов'язкового) відселення, що піддались радіоактивному забрудненню внаслідок чорнобильської катастрофи. 2. Право приватної власності громадян на землю у випадках, передбачених статтею 1 дійсного Декре-ту, засвідчується відповідним Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. 3. Установити, що громадяни України ( власники земельних ділянок, зазначених у статті 1 дійсного Де-крету, мають право чи продавати іншими способами відчужувати приналежні їм земельні ділянки. 5. Контроль за виконанням дійсного Декрету покласти на місцеві державне адміністрації. Список використаної літератури:1. 21 питання Юрію Єханурову про приватизацію через сертифікати // Прес-клуб.-1995.-№17. 2. Бабенко В. Приватизація в споживчій кооперації // Прес-клуб.-1995.-№17. 3. Бетина Н. Мала приватизація-95 піде по Зазначеному Президентом шляху // Дзеркало тижня.-1995. 4. Вернодубенко В. Українські ваучери. Як ними користатися? // Київський вісник.-1995. 5. Вісім способів приватизації // Скарбник.-1994. 6. Голикова Т. Про структуру державної власності // Економіка України.-1995.-№8. 7. Декрет Кабінету міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок” // Дніпро вечірній.-1993. 8. З приватизацією в науці Кабінет міністрів розбереться // Дзеркало тижня.-1995. 9. Закон України про приватизацію майна державних підприємств // Дніпро вечірній.-1992. 10. Інтерв'ю з головою Фонду державного майна України Юрієм Єхануров // Дзеркало тижня.-1995. 11. Ларіонов А. Центр післяприватизаційної підтримки // Дзеркало тижня.-1995. 12. Ляшенко І. Який сертифікат – такі результати // Дзеркало тижня.-1994. 13. Не теоретизуй, а приватизуй! (Лондонський приватний інститут Адама Сміта) // Справа. 14. Павлішенко М. Роздержавлення і приватизація: новий погляд на проблему // Економіка України.-1994.-№9. 15. Порядок надання і розгляду заяв про приватизацію // Дніпро вечірній.-1994. 16. Ріжків С. Знецінювання приватизаційних сертифікатів як спосіб відновлення соціальної справедливо-сті // Комерсант України.-1995.-№4. 17. Сахаєв В. Екологічна політика в умовах приватизації // Економіка України.-1994.-№9. 18. Слюсар В. Приватизація підприємств харчової промисловості // Економіка України.-1994.-№6. 19. Тихомиров М. Як стати власником // Прес-клуб.-1995.-№17. 20. Яценко Н. «Сірий вівторок» української приватизації // Дзеркало тижня.-1995.-№15. | |
| Переглядів: 593 | |
| Всього коментарів: 0 | |