| Головна » Статті » Історія України | [ Додати статтю ] |
Коломия – історія міста
|
Реферат на тему: Коломия – історія міста Коломия – одне з найдавніших, найпривабливіших міст Західної України, яке змогло зберегти і пронести крізь віки свою самобутню культуру, увібрати в себе найкращі риси культур інших народів, які, в силу різних історичних обставин, проживали на його території. Археологічні дослідження, які проводились на території міста і його околиць, засвідчили проживання тут людей ще в ІV-ІІІ тисячолітті до нашої ери. З історичних джерел відомо, що в цьому регіоні проживало слов’янське плем’я – білі хорвати, які в 922 році князем Володимиром Святославовичем були приєднані до Київської русі. В період ранньозалізного віку на території Коломиї виникло слов’янське поселення – городище. Коломийське слов'янське городище розташовувалося на лівому березі Прута. Bono було обнесене з півночі і сходу дерев'яним часто-колом, а із заходу його захищала ріка Прут. Городище могло бути одним із 148 городищ-градів, які, на думку географа Баварського, містилися на прикарпатській території. Саме про такі слов'янські міста-гради писав ще в 1848 р. відомий чеський вчений І. Шафарик у своїй праці "Слов'янські древності".7 Можливо, тут, на первісному коломийському городищі, владарював один із племінних вождів, з середовища яких могли вийти відомі галицькі бояри типу Доброслава часів Данила Галицького. Із старовинного городища виріс град-місто Коломия. Цьому, на-самперед, сприяли певні економічні умови. По-перше, городище знаходилося на зручному торговельному шляху, який з’єднував цей край з північними провінціями Римської імперії — Дакією на півночі і на сході з племінними союзами уличів, білих хорватів, тиверців. По-друге, коломийське городище знаходилося в центрі солеварного виробництва. Поступово, завдяки розвитку ремесла, торгівлі, а особ-ливо перевозу із Гуцульщини солі на Поділля і Наддніпрянщину, це поселення-городище ранніх слов'ян дало початок ембріону, з якого виріс в IX —XII століттях град, що отримав назву Коломия. Як невідомо, коли виник Коломийський замок, так і невідомо, коли він занепав, втратив своє оборонне значення. А тому його поча-ток, основні віхи історії стали таємницею для нашого часу.. Лише Деякі фрагментарні історичні звістки дають можливість уявити, хоч приблизно, загальний вигляд Коломийського середньовічного замку. Можливо, його початок — у XII —XIII ст. Як розбудовувався Коломийський замок з початку його виник-нення, важко визначити через брак джерел. Правдоподібно, він був на той час дерев'яним, як більшість замків на Прикарпатті. Також, невідомо, чи існував замок в час найбільших нападів татарських орд в кінці XV ст., коли вони спалили і знищили багато населених пунктів на Коломийщині. Внаслідок постійних татарських нападів на Покуття та ЇЇ столи-цю Коломию па початку XVII століття місцевий замок було значно фортифіковано, більш потужними стали захисні вали, поновлено частоколи, зміцнено башти і брами. Вперше більш детальний опис Коломийського замку був даний в люстрації Коломийського староства за 1627 рік. Тут іде мова про всю фортифікаційну споруду, оборонні вали, частокіл і башти, роз-ташування кімнат тощо. Подаємо цей опис повністю за даними люстрації: "Замок Коломийський із трьох сторін окопаний валом, на якому із трьох сторін є частокіл, а з четвертої від костьола також — частокіл. В замку малих дві башти і брама засувна. В одній брамі є замкова фіртка до води. Також є кімнатка з кімнатними сінями, в яких двоє вікон з оболонками. Це помешкання з ніччю для підстарости". Такий стан Коломийського замку зберігався до 60-х років XVII ст. В 1664 р. старостою в Коломиї став Андрій Потоцький. Він провів реконструкцію замку, перебудував його з дерев'яного на му-рований. ІЗ такому вигляді він знаходився до 70-х років XVIII століття. Після захоплення Галичини Австрією 1772 р. замок остаточно втратив своє оборонне значення, і уряд зніс його в 1778 р. Мури і башти були розібрані, каміння було використано для будови міських будинків, залишилися тільки сліди валів. Руїни колишнього Коло-мийського замку стояли до кінця 60-х років XIX ст. В 1871 р. на фундаментах замку збудовано будинок колишньої гімназії Згадка про цей замок збереглася" в місцевій топоніміці — цю вулицю здавна називали Замковою. Про середньовічну фор-тифікацію міста нагадує і назва вулиці "Валова", де колись проходи-ли середньовічні оборонні вали. Коломия славилася своєю торгівлею з найдавніших часів. Знахідки римських монет па території міста свідчать про товарно-грошовий обмін місцевих жителів з провінціями Римської імперії на Балканах. В часи племінних союзів, княжої доби солеторгівці переїжджали через град і торгували, обмінювались товарами. Це був один із найбільших торгових центрів не лише на Покутті, але по всій, тогочасній території України-Руси. Місто Коломия здавна було важливим торговельним центром. Таким воно залишалося і в XIX — на початку XX століття. На внутрішньому ринку торги відбувалися кожного понеділка і п'ятниці. ^Торгували як коломияни, так і жителі довколишніх сіл. Як відомо, основні прибутки гуцули одержували від виробниц-тва вовняних товарів, бринзи, дрібного дерев'яного начиння. Особливо розвивалася експортна торгівля. У Коломиї основні торги промисловими товарами відбувалися на міському ринку, а худобою — на торговиці, яка знаходилася над Прутом. На ринку налічувалося 237 крамниць. Крім того тут була І книгарня, 4 антикварні, 1 цукерня. Торгували тут також бакалійними і мануфактурними товарами. Значно сприяло піднесенню промислового виробництва та торгівлі будівництво залізниці Львів —Чернівці зі станцією в Коло-миї. 1 вересня 1866 року через місто пройшов перший поїзд. Цю подію урочисто вітали всі коломияни. Друга половина XIX, початок ХХ ст. стали періодом формування теперішнього архітектурного обличчя міста. Саме в цей час були збудовані найкращі архітектурні споруди. Серед них: Ратуша та магістрат (1877), староство (1860) - тепер медоб'єднання, український Народний дім (1902)- тепер музей ім. Й.Кобринського, щаднича каса (1892) - тепер Народний дім, повітова рада (1890) - тепер музей історії м. Коломиї, окружна фінансова дирекція (1897) - тепер ЗОШ № 9, гімназія (1875) - тепер ЗОШ № 1 ім. В.Стефаника, школа сестер - урсулянок (1899) - тепер гімназія ім. М.Грушевського, костел отців-єзуїтів (1897) - тепер римо-католицький парафіяльний костел, церква святого архістратига Михаїла (1897-1898), Залізничний двірець (1866) - тепер залізничний вокзал, кав'ярня "Центральна" (1896) - тепер ресторан "Карпати", готель "Галіція" (1870) - тепер ТзОВ гастроном "Коломиянка" та багато інших споруд. | |
| Переглядів: 857 | |
| Всього коментарів: 0 | |