Промислова технологія SSADM була розроблена в 70-х роках у Великобританії. З 1984 р. стала обов'язковим галузевим стандартом для системних розробок, що фінансуються з бюджету. Згодом була прийнята як стандарт у країнах Європейської Співдружності(ЄС) та Японії. З 1994 року проводяться спроби її запровадження в країнах СНД.

Зараз використовується версія, цієї системи CASE Computer Aided Soft Ware Engenering (Проектування програмних засобів за допомогою комп'ютера).

Основними об'єктами проектування є інформаційні потоки. Методика проектування зводиться до створення каталогів, відбору об'єктів і встановленню між об'єктами оптимальних зв'язків. При розробці моделей складаних систем можна виділити 2 основних класи - каскадний і спіральний.

У каскадній моделі всі етапи суворо детерміновані, виконуються за одним розробленим планом і отримані розробки зміні не підлягають.

Протилежністю цій методиці є спіральна модель, де до стадії запровадження всі етапи, виключаючи аналіз проектування та реалізацію, можуть повторюватись багато разів, створюючи так званий прототип системи. На кожному створеному прототипі уточнюються вимоги замовника, поліпшуються характеристики системи, поки не буде розроблений оптимальний варіант і не досягнуто повне узгодження між замовником і розробником.

Недоліком спірального підходу є великі витрати часу на розробку системи, а також збільшення інших витрат, тому, такий підхід може бути реалізований тільки в комп'ютерних технологіях проектування.

На практиці спіральний підхід використовують лише для деяких етапів розробки, особливо на перших: аналіз та створення технічного завдання (ТЗ) і т.п.

Життєвий цикл розробки автоматизованих систем і місце в ньому технології SSADM.

Будь-який етап цієї схеми або будь-яка послідовність етапів може повторюватись багаторазово. Кількість таких повторів буде характеризувати ступінь спіральності моделі. Кожна розробка нової системи ініціюється відповідними документами, деформуються основні вимоги до системи. Виходом розробки системи є комплект документації по роботі з системою та її основними експлуатаційими параметрами.

Документи кожного етапу показано на схемі технологічного процес SSADM.

Основні принципи і складові частини технології SSADM

Творці технології SSADM керувалися низкою основних принципів, реалізація яких задовольняє самим жорстким вимогам сучасної програмної інженерії. Ці принципи наступні:

1) постійне залучення представників майбутніх користувачів у процес виробітки вирішень протягом усього проектування АС;

2) чітка структуризація технологічного процесу, взаємне ув'язування всіх стадій, етапів і проектних процедур, явна реґламентація ролей всіх учасників розробки;

3) ефективний контроль за ходом розробки з боку керівників проекту, контроль якості проектування по формалізованих критеріях, можливість застосування існуючих технологій автоматизованого керування розробкою;

4) стикування з технологіями, реалізованими в існуючих системах програмування і керування базами даних;

5) формалізація процесу розробки, що забезпечує широке застосування засобів автоматизації проектування.

У технології SSADM можна умовно виділити дві основні складові частини: типовий технологічний процес і методичне забезпечення.

Типовий технологічний процес (ТТП) складається з 5 укрупнених стадій, показаних на Рис. 7.

Методичне забезпечення технології SSADM утворено 13 методиками проектування АС, тісно ув'язаними між собою.

Керівні матеріали по інформаційній технології.

Основними керівними документами по застосуванню технології SSADM є відповідний британський національний стандарт і довідковий посібник.

Стандарт регламентує типовий технологічний процес створення АС, склад вхідних і вихідних проектних документів на окремих стадіях і порядок взаємодії замовника і розроблювача АС. По своєму призначенню і об'єму він аналогічний діючому вітчизняному комплексу ДЕСТ групи 34 «Інформаційна технологія». Відміна британського стандарту від радянського аналога полягала в тому, що рамки SSADM значно вужчі й охоплюють в основному питання проектування інформаційного і програмного забезпечення АС. При цьому досягнута велика чіткість у регламентації проектних процедур. У результаті наслідування британському стандарту значно полегшується як керування процесом розробки, так і індивідуальна робота проектувальників, що майже завжди можуть знайти в стандарті відповіді на питання, ЩО і ЯК їм робити і З КИМ і ЯК взаємодіяти.

На жаль, написане вище може бути віднесене до комплексу ДЕСТ 34 лише в дуже незначній мірі. Досягненням вітчизняних стандартів є реалізація раціональної структури ТТП, що багато в чому аналогічна прийнятої в SSADM, особливо в частині, що стосується ранніх стадій створення АС. Однак вітчизняні стандарти майже не містять відповідей на питання ЯК, найчастіше ставлячи розроблювачів у важке положення. Усі ці проблеми успішно вирішені в зазначеному стандарті.Тому найближчим завданням представляється наповнення діючого ДЕСТ 34 передовим методичним змістом, що може бути безпосередньо запозичене з методичного забезпечення технології SSADM. Вирішення цього завдання полегшується тим, що ранні стадії розробки АС по вітчизняному і британському стандартам можуть бути зроблені зовсім ідентичними, якщо відповідним чином заповнити пробіли в ДЕСТ 34. У результаті такої адаптації вітчизняні організації-розроблювачі АС і широкі кола фахівців будуть підготовлені до сприйняття основних ідей сучасних інформаційних технологій.

Наступне завдання може полягати в розробці нової редакції ДЕСТ 34, аж до копіювання британського стандарту, що розширить можливості імпорту передових засобів, а також створить більш сприятливі умови для розробки таких засобів силами вітчизняних організацій із наступним виходом на міжнародний ринок. При цьому треба відслідковувати стан питання з Євростандартом із тим, щоб погодити розробку нового національного стандарту з політикою Європейського Союзу в області інформаційних технологій.

Література

1. Селиванов В.А., Кучумов А.А., МТУСИ Ермакова М.В., Галанин С.Ю., Панин М.П. Концепция построения автоматизированной системы управления метрологическим обеспечением отрасли Фирма "Палитра систем", Москва, 2008г.

2. Материалы журнала "Открытые системы" №1(21), 2007 г.

Липаев В.В. Проектирование математического обеспечения АСУ. М.: Советское радио, 1977.

3. Положення про відділ АСУ Хмельницького обласного центру зайнятості

4. Наука управляти: з iсторii менеджменту. Хрестоматiя. Упоряд. Слепцов I.О. К. Либiдь, 1993.

4. Управление - это наука и искусство. Сборник, М.,