Дніпродзержи́нське водосхо́вище — одне з шістьох великих українських водосховищ на Дніпрі. Розташоване частково у Кіровоградській, Полтавській та Дніпропетровській областях. Загальні дані Площа Дніпродзержинського водосховища 567 км², об'єм води бл. 2,45 км³. Довжина 114 км, ширина не більше 8 км, максимальна глибина — 16 м. Довжина берегової лінії 360 км. Праві береги водосховища високі (до 10—25 м), круті, подекуди урвисті, розчленовані ярами та балками; ліві — низькі (до 2—5 м), пологі, до них прилягають мілководні ділянки водосховища. Замерзає в листопаді — січні, скресає у березні. Товщина криги до 65 см. Водообмін у водосховищі відбувається 18—20 разів на рік. Стік проходить транзитом, тому коливання рівня не перевищують 0,5—1 м. Максимальні рівні спостерігаються у період весняної повені. Гребля завдовжки 35 км є однією з найбільших у світі. Гребля розташована на захід від Дніпродзержинська. На ній міститься Дніпродзержинська ГЕС, побудована у 1964 році. У Дніпродзержинське водосховище впадає річка Ворскла та ще декілька менших річок. Найбільші міста біля Дніпродзержинського водосховища — Кременчук, Дніпродзержинськ, Комсомольськ і Верхньодніпровськ. [ред.]Використання Використання водосховища комплексне — для енергетики, водного транспорту, зрошування, водопостачання, рибництва і рекреації. [ред.]Флора і фауна У водосховищі поширені 177 видів водоростей та 39 видів вищих водяних рослин, що займають площу бл. 55 км². Багато планктонних і донних безхребетних (найпростіші, ракоподібні, молюски, комахи та інші). Водиться 30 видів риб (зокрема плітка, лящ, щука, судак, сом). [ред.]Затоплені поселення Під час побудови гідроелектростанції була затоплена значна частина прилеглої території, при цьому мешканці були переселені на нові місця. Серед затоплених населених пунктів на лівому березі: Переволочна, Олександрівка, Улянівка, Крамареве, Пархоми, Старий та Новий Орлик, Паньківка. [ред.]Джерела Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К.: «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1989.