Мета: пояснити принцип радіолокації, розглянути застосування радіолокації в народному господарстві й військовій справі. Виховувати в учнів прагнення до самостійного поповнення знань і розвивати в них політичний кругозір.

Тип уроку: нетрадиційний урок – спецпроект.

Демонстрації: фрагменти діафільму “Радіолокація”.

Обладнання: магнітофон, графопроектор, діапроектор, таблиці, плакати, екран, мікрофони.

Структура уроку:

І. Організаційний момент (інтерактивна технологія енергджайзер).

ІІ. Оголошення теми й очікуваних результатів уроку.

ІІІ. Спецпрограма “”Радіолокація”.

ІV. Закріплення одержаних знань. (робота в парах).

V. Оцінювання результатів уроку (мікрофон).

VІ. Домашнє завдання.

Змісті методи роботи.

І. На початку уроку учні стають в коло беруться за руки і говорять одні одним побажання.

(звучить музика для душі).

Вчитель. Сьогодні урок збагатить вас усіх новими цікавими знаннями. Тож, нехай слова, які ви будете говорити одним одному додадуть вам сил, “зарядять” позитивною енергією. А слова не прості, а мудрої книги Біблії. Бо написано, що Слово живе і діяльне. І це Слово несе величезну енергію.

Побажання учнів.

1. Прагнеш мудрості? Дотримуй заповіді, і Господь тобі її щедро надасть.

2. Будь серцем праведний і постійний.

3. Роздумуй над тим, що тобі доручено.

4. Вважай на час та бережися зла, тож не червонітимеш сам за себе.

5. Слухавши, будь скорий, а відповідавши – повільний.

6. Хто мудрий – того тримайся.

7. Приповідок розумних не цурайся.

8. Не обмінюй друга за гроші.

9. Радься з мудрими повсякчасно.

10. В руці Господній успіх людини.

11. Прослав себе скромністю, шануй себе в міру своєї вартості.

12. Не відказуй раніше, ніж вислухаєш, і посеред розмови не встрявай.

13. Не сперечайся у справі, що тобі непотрібна.

14. Не призвичаюй уст до грубої нечесності.

15. Ближньому допомагай за твоєю спромогою.

16. В кожній справі будь розважливий.

17. У всіх твоїх справах будь старанний.

18. Зосередься знанням – і тоді відповідай; приготуйся словом, і тебе будуть слухати.

(учні займають свої місця)

ІІ. Вчитель. (оголошу мету уроку).

Після уроку ви учнів зможете:

- пояснити, що таке радіолокація;

- знаходити відстань до виявленої перешкоди;

- розв’язати по даній темі задачі.

Отже, до роботи.

В студії ведучий, який і розпочне спецпрограму, присвячену радіолокації.

ІІІ. Ведучий. Добрий день, шановні друзі! В студії для вас працює Тарас Паращук, за режисерським пультом Світлана Михайлівна.

Явище відбивання електромагнітних хвиль лягло в основу опрацьованого в кінці 30их років методу виявлення і точного визначення місцезнаходження предметів (літака в повітрі, кораблів у морі, ракет). Цей метод дістав назву радіолокації. Про нього ми сьогодні і поведемо мову.

На прямому зв’язку із студією мої колеги-журналісти:

Оксана Степанівна, яка вестиме репортаж з військової частини та

Оля Кіндрат, яка буде тримати нас в курсі подій із щойно розпочатої конференції, присвячений властивостям радіохвиль та радіолокації.

Ще у нас, у студії ми ждемо гостей..., але все по-порядку.

(Частина класу – учасники конференції, інша частина – військові, ще інша – гості студії).

Ведучий. Ми вже маємо зв’язок з Олею Оля, що там у вас нового”.

Журналіста (Оля). Щойно розпочала свою роботу конференція. Учасників багато. І ми маємо можливість послухати кілька виступів, присвячених властивостям радіохвиль. Хочу нагадати, що радіохвилі поділяються на декілька діапазонів: довгі, середні, короткі та ультракороткі. Але послухаймо учасників конференції.

Учасник конференції 1.

Довгі (ДХ) хвилі (100000-1000м) поширюються уздовж поверхні земної кулі, можливий стійкий прийом за межами прямої видимості. Зустрічаємо на своєму шляху провідника, ДХ утрачають енергію. Це означає, що дальність дії ДХ передавала обмежила. У довгохвильовому діапазоні, не заважаючи одна одній. Може працювати обмежена кількість радіостанцій.

Учасник конференції 2.

Середні (СХ) хвилі (1000-100м) зазнають меншої дифракції біля поверхні Землі й поширюються на менші відстані за межі прямої видимості. У цьому діапазоні можна розмістити набагато більше радіостанцій. Однак значно відчутніше на умови прийому впливають атмосферні перешкоди, час доби.

Учасник конференції 3.

Короткі (КХ) хвилі (100-10м) поширюються на великі відстані тільки завдяки багаторазовим відбиванням від іоносфери й поверхні Землі. Проте внаслідок добового та річного коливання висота іонізованого шару зв’язок на коротких хвилях не сталий і залежить від пори року та часу доби.

Учасник конференції 4.Ультрафіолетові (УКХ) хвилі (метрові, дециметрові, сантиметрові, міліметрові) поширюються прямолінійно у вигляді вузько напрямленого променя. Широко використовуються в радіолокації (легко можуть відбиватися від порівняно малих провідних об’єктів) у космічному радіозв’язку (можу проходити крізь шар іоносфери з малими поглинанням), у телебаченні (дають широку смугу частот – відео зображення, звуковий супровід, сигнали синхронізації.

(Усі виступи супроводжуються відповідними малюнками-плакатами).

Журналістка (Оля). Ви почули, в прямому ефірі, кілька виступів. Зараз у роботі конференції оголошується невелика перерва.

Ведучий. Дякую Олю, ми ще будемо на зв’язку з тобою. Через хвилину ми ждемо в студії гостей, а поки що реклама.

Реклама 1 (звучить “чарівна” музика)

Учениця 1. Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його витончена довершеність, його незбагнена краса і таємничість. Недаремно давні греки дали всьому зоряному Всесвіту назву космос, що означає – оздоба, прикраса. І в цьому немає нічого дивного! Свого часу М. Копернік висловився з захопленням: “...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?”

Учениця 2. Вас захоплює краса зоряного неба, тож не забудьте, приходіть і ви побачите її у наш шкільний телескоп, у п’ятницю, у вечірні години. До зустрічі, друзі!

Реклама 2.

Учениця 3. Чи ти восьмикласник,

Чи може же ні,

До нас приходи.

На шоу розумних,

Кмітливих дітей,

Що фізику люблять

Не один день!

Учениця. Поспішайте, бо тільки у нас

Турнір “Найрозумніший” пройде для вас!

Ведучий. А ми повертаємось в студію. І я хочу представити наших гостей. Це Віталій Перцович – оператор радіолокаційної станції (РЛС) та Роман Григорів –науковець.

Перше запитання до вас, Романе Романовичу.

Як відомо радіолокацію здійснюють за допомогою комплексу приймально-передавальної апаратури, який називають радіолокатором (показує малюнок). Скажіть будь-ласка, як збільшити точність в радіолокаторах.

Науковець. Для збільшення точності в радіолокаторах використовують радіохвилі метрового або сантиметрового діапазону. Такі хвилі легко фокусувати і формувати вузький пучок. Висока частота радіохвиль цього діапазону забезпечує також значну далекість дії радіолокатора

Ведучий. А тепер, запитання до вас Віталій Миколайович. Скажіть будь-ласка що входить до складу радіолокаційної станції (РЛС)?

Оператор РЛС. До складу РЛС (показує схему) входять радіопередавач (1), антена (2), комутатор (3), радіоприймач (4), пристрій аналізу інформації (5), блок живлення (6). Передавач радіолокатора працює в так званому імпульсному режимі. Радіоімпульси надходять до антени, яка випромінює в повному напрямку короткочасні імпульси радіохвиль.

Комутатор у цей час замикає вхід радіоприймача, оберігаючи його від руйнування потужними електромагнітними коливаннями, які надходять від передавача. Реєстру вальний пристрій у цей час фіксує момент проходження імпульсу.

Дякую вам.

Ведучий. Романе Романовичу, скажіть будь-ласка, що може бути реєструвальним пристроєм?

Науковець. Як реєстру вальний пристрій найчастіше застосовують електронно-променеву трубку, електронний промінь у якій переміщується горизонтально (показує малюнок екрану радіолокатора).

Частоту розгортки електронного променя встановлюють залежно від потужності і далекодії радіолокатора. Чи більша далекодія локатора, тим менша частота розгортання.

Ведучий. Дякую гостям студії. А зараз на зв’язку з нами моя колега Оксана Степанцова з військової частини. Оксана, бачу у тебе є там цікаві співрозмовники.

Журналістка (Оксана).

Так. Тарасе. Я хочу представити військових, які мають справу з радіолокаційними установками. Це Роман Щербина, Роман Соловей та Петро Новак. В мене питання до вас, Романе. Як поширюється імпульс радіохвилі?

Військовий 1. Імпульс радіохвилі поширюється в просторі, доки не натрапить на якусь перешкоду – літак, корабель чи грозову хмару.

Значна частина енергії радіохвилі розсіюється під час відбивання внаслідок того, що поверхня перешкоди практично ніколи не буває плоскою. До антени радіолокатора повертається лише незначна частина енергії радіохвилі.

Військовий 2. Я хочу добавати, що інтервал часу між двома імпульсами обирають таким, щоб радіолокатор “мовчав” протягом часу, потрібно для повернення сигналу від об’єкта, що знаходиться на максимально досягне ний для даного радіолокатора відстані.

Військовий 3. Під час паузи, коли сигнал не надходить до антени, комутатор з’єднує антену з приймачем, який виділяє і підсилює відбитий сигнал та подає повідомлення про нього в реєстру вальний пристрій. Якщо використовувати електронно-променеву трубку, то на її екрані з’являється друга позначка.

Журналістка (Оксана). Знаючи частоту розгортки, швидкість поширення хвилі, можна визначити час проходження імпульсу до перешкоди і назад. Цього достатньо, що обчислити відстань до неї.

(за допомогою графопроектора демонструється формула)

Військовий 1.Як правило оператор радіолокаційної станції не проводить таких розрахунків. Він зчитує відстань безпосередньо зі школи, нанесеної на екран електронно-променевої трубки.

Журналістка (Оксана).

Останнім часом як аналізатор і реєструвальний пристрій сигналів у радіолокаторах застосовують спеціальні електронні процесори.

Ведучий. Дякую Оксано! З допомогою моїх колег ми розглянули принцип дії простого радіолокатора. Нині застосовуються складніші й досконаліші системи радіолокації, наприклад, так звані радіолокатори кругового огляду (іноді їх називають панорамними). (демонструє малюнок). На екрані такого радіолокатора відмічається як напрям, так і відстань до об’єкта, а також видно взаємне розташування об’єктів.

А зараз ми виходимо на зв’язок з моєю колегою Ольгою, яка веде репортаж з конференції. Олю?

Журналістка (Оля). Так, саме в цей час конференція завершила свою роботу. Біля мене ще два учасники. Ваші враження. Висновки.

Учасник конференції 5.

Радіолокація застосовується не лише у військовій справі, а й у багатьох інших галузях народного господарства. За допомогою радіолокаторів спостерігають виникнення і рух хмар, політ метеоритів у верхніх шарах атмосфери.

Учасник конференції 6.

Радіолокатори широко використовуються в космічних дослідженнях. На борту кожного космічного корабля обов’язково встановлюють кілька радіолокаторів.

В останні роки радіолокація успішно використовується для точного вивчення руху планет, уточнення відстаней до них. У 1961-1966 рр. була здійснена радіолокація Венери, Меркурія, марса і Юпітера.

Ведучий. Дякую всім, хто брав участь у створенні цієї програми. Вів програму Тарас Паращук. До зустрічі, в наступному спецпроекті із серії “Країна Фізика”.

ІV. Вчитель. Ну що ж, ми продовжуємо роботу в аудиторії.

Зараз ми працюватимемо по варіантах: дві задачі, по одній для кожного варіанту. (Задачі можна брати з підручника, або є із збірника Римкевича № 995 і 1001).

Після виконання завдань, учні обмінюються зошитами (робота в парах) і за допомогою графопроектора перевіряють один одному розв’язані задачі.

(На екрані –готові розв’язки)

Дальше – демонстрація фрагментів діафільму “Радіолокація” з коментарями учнів.

V. (Вчитель виставляє оцінки учням).

VІ. Д.з. Група А: повторити матеріал § 39 і § 50 (підручник Коршака Є.В. або § 41 (підручник Гончаренка С.У.)

Група В: задачі 1, 2 для самостійного розв’язання.

Група С: опрацювати матеріал про роботу панорамних радіолокаторів.

V. При підбиття підсумків учитель звертає увагу учнів на очікувані результати уроків і, передаючи уявний мікрофон, запитує:

- Що ми робили на уроці?

- Чи досягли очікуваних результатів ви особисто, клас у цілому? Чому ви так вважаєте?

- Що могло б бути організовано краще, корисніше?

- Над якими навичками, вміннями ще треба працювати?