У 2005 р. виповнилося 160 років від дня народження видатного вченого та громадського діяча Івана Пулюя. За часів радянської влади його ім'я замовчувалося. Втім, хоча зараз він і повертається до рідної країни, багато наших співвітчизників навіть не уявляють, наскільки вагомою була його постать наприкінці XIX - на початку XX століття. На відміну від нас світова наукова громада вже давно знає Івана Пулюя як теоретика й експериментатора, автора багатьох оригінальних наукових праць та винаходів, фахівця зі спорудження електростанцій, а також як знавця стародавніх мов.

Від богослів'я до науки.

Народився Іван Пулюй на Тернопільщині у містечку Гримайлів. Ріс серед мальовничої природи, часто спостерігав за зірками - завжди міг показати і Чумацький Шлях, і Великий та Малий Віз, Полярну зірку та сузір'я Ведмедиці. Шестирічним він розпочав навчання у школі: швидко опанував абетку, любив читати І перечитав багато творів українських письменників.

Родина його була дуже релігійною, тому батьки бачили сина у майбутньому священником Можливо, і він спершу збирався присвятити себе церкві: після закінчення класичної гімназії у Тернополі Іван пішки дійшов до Відня, аби вступити до університету на теологічний факультет, та успішно закінчив його у 1869 році. Водночас він відвідував як вільний слухач філософський факультет, слухав лекції з фізики, математики та астрономії. Не дивно, що в юнака, якого ще в гімназійні роки приваблювали ці науки, виникло непереборне бажання пов'язати з ними своє життя. Батьки, щоправда, цього не зрозуміли - Іван отримав від них листа, в якому вони писали, що коли він не підкориться їхній волі, не висвятиться і не займе посаду душепастиря, то нехай знає - вони зречуться свого сина... Івана Пулюя це не зупинило.

У 1869 році він записується на філософський факультет, на фізико-математичну кафедру. Через чотири роки починає там працювати. По закінченню університету Іван Пулюй хотів викладати у Львові або Києві. Однак до того часу встиг потрапити до списку «неблагонадійних» - мав необережність написати науково-популярну працю «Про нерухомі зірки і планети». В цій книзі він розповів про нові І змінні зорі, про те. що немає нічого надприродного, що всі космічні процеси підпорядковані тим же законам, які панують на Землі, а також наголосив на законі збереження матерії і руху. І от ця книга була кваліфікована як така, що спрямована проти російської монархії. Найбільш підозрілим цензурі видалося слово «світло» та словосполучення з ним. Тож шлях до Києва йому був закритий назавжди, і він мусив шукати роботу за кордоном. Можливо, тому ми так довго не знали про цього видатного сина української землі.

На щастя, особисте життя Івана Пулюя склалося досить вдало - він одружився з молодою, дуже гарною жінкою Катериною Йозифою Марією Стозітською, яка заради коханого пожертвувала своїм розкішним довгим, аж до колін, волоссям. Річ у тім, що Іван проводив дослідження тривалості роботи електричної лампи, а для цього йому потрібні були різноманітні волокна. Він запропонував дружині дати для виготовлення волокон волосся. Вона без вагань погодилася. Катерина Стозітська була вірною та відданою супутницею життя і подарувала йому аж п'ятнадцять діточок. На жаль, живими лишилося тільки шестеро.

Крок за кроком

З 1873 по 1875 рік Іван Пулюй працює у Військо-морській академії у місті Фіюме (Хорватія). Восени 1875 року їде до Страсбурга, аби вступити на філософський факультет. За два роки захищає дисертацію і отримує ступінь доктора філософії Страсбурзького університету за спеціальністю фізика. Потім І. Пулюй працює -приват-доцентом фізико-математичної кафедри, асистентом у лабораторії австрійського фізика Лянга, технічним консультантом промислової електротехнічної фірми «Ганц», директором фабрики, що випускає електролампи. У 1884 році німецький Празький політехнічний інститут запрошує Івана Пулюя очолити/

У 70-х роках Іван Пулюй пише підручники з геометри, з електрики, популярну книгу «Непропаща си Іа» наукову працю «Про тертя повітря й електричне сіяння матерії» Остання була настільки цікавою що Англійське фізичне товариство надрукувало й в англійському науковому журналі Physical Memours.

У роки діяльності Івана Пулюя активно розвивалася кінетична теорія газів - перший крок до пізнання мікроструктури речовини В цій галузі фізики вчений досяг блискучих результатів, опублікував дві важливі праці - «Про тертя газів, які утворюються з пари» та «Вияснення явищ у повітряно-порожній лампі» Його теоретичні дослідження залежності коефіцієнта внутрішнього тертя газових сумішей від температури молекулярної ваги та парціальних тисків згодом знайшли повне підтвердження на практиціЗначну увагу Іван Пулюй приділяв з'ясуванню природи процесів що відбуваються у газорозрядних рурках Він сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти 29 листопада 1891 року на засіданні Новоросійського товариства дослідників природи Ґ Ґ де Метц продемонстрував прилад Пулюя і відзначив високу точність вимірювання За його допомогою механічний еквівалент теплоти було визначено в межах від 425,2 до 426,6 кГм/ккал і це було зроблено ще до отримання такого ж результату американським фізиком Ґ Ровлендом.

Залишив свій слід Іван Пулюй І в галузі електротехніки Зокрема, він удосконалив виготовлення розжарювальних ниток для освітлювальних ламп До речі, Іван Пулюй першим систематично почав досліджувати холодне світло, яке сьогодні ми називаємо неоновим На Всесвітній виставці у 1884 році в м Штаєрі це відзначалося як велике досягнення Важливе практичне значення мала запропонована вченим конструкція телефонних станцій та абонентських апаратів захищених від сильних електричних струмів Ще один винахід І Пулюя - переносна охоронна лампа, яка була запатентована в 1881 році І тривалий час використовувалася у шахтах.

Велика заслуга Івана Пулюя полягає й у створенні першої в Європі електростанції в Празі що працювала на змінному струмі, І запуску низки електростанцій на постійному струмі в Австро-Угорщині Енциклопедичні знання забезпечили Іванові Пулюю великий авторитет серед промисловців І громадських діячів Але це ще не все.

Загадкові Х-промені

Чи знаєте ви людину, яка не чула б про рентгенівські промені7 Певно, що ні А чи знаєте ви що ці промені цілком могли б бути не рентгенівськими, а «пулюївськими»7 Так, саме Іван Пулюй ще задовго до Рентгена відкрив ці загадкові промені

Працюючи в Штаєрі, Пулюй днями сидів у фізичній лабораторії у пошуках холодного світла ЦІ пошуки привели до конструювання трубки, відомої як «лямпа Пулюя» Саме Пулюй, а не Рентген, як стверджував А Йоффе, розробив ще в 1882 році трубку, яка мала всі риси сучасних

Невидимі промені в цій трубці Іноді викликали якесь мерехтіння І Пулюй дійшов до висновку що лампа випускає досі невідомі промені - Х-промені За допомогою барієво-платиново-щанового екрану він робив їх видимими І навіть фотографував Зокрема, він сфотографував руку своєї доньки До речі на одному Із знімків було чітко видно шпильку під дитячою рукою Іван Пулюй першим зробив знімок скелета людини Знімки Пулюя було дивовижно чіткими - їх якість значно перевищувала якість знімків які робив Рентген Окрім того, в розумінні природи променів він був набагато ближчим до сучасних уявлень

На думку науковців, оцінка внеску Рентгена є дуже завищеною До свого «випадкового» відкриття 8 листопада 1895 року Рентген не мав жодної публікації, присвяченої газорозрядним процесам у катодних трубках Іван Пулюй, на відміну від свого колеги неодноразово на своїх лекціях говорив про явища катодного проміння та його евентуальні зміни На тих лекціях був І професор Лехер, який Інформував Рентгена про зміст лекцій Втім, І сам Іван Пулюй після публікації статті «Сяюча матерія І четвертий стан речовини» ділився своїми думками з Рентгеном Отже, Рентген знав, що І Пулюй давно відкрив ці промені, але ніде Імені його не згадав Загадково також те, що Рентген заповів спалити після його смерті безліч документів, зокрема, його наукове та особисте листування

І ось одного дня, коли Іван Пулюй, як І завжди, поринув у свої досліди, до нього дійшла приголомшлива звістка - професор Конрад Рентген під час експериментів з катодною лампою відкрив загадкові невидимі промені, здатні проникати крізь різні предмети та засвічувати фотоплівки Пізніше про цей день розповідав син Пулюя «Він прочитав звістку про Рентгенове відкриття, лежачи ще в ліжку Підірвавшись з нього І схопившись руками за голову, він раз у раз скрикував «Моя лямпа1 Моя лямпа1 » Так, незважаючи на десятки статей та брошур, наукових праць, зроблених задовго до Рентгена, вся слава за відкриття X-променів дісталася Конрадові Рентгену

Душею - у рідному краю

2003-го року виповнилося сто років Із часу першого повного видання Святого Письма"Нового Завіту українською мовою у перекладі Пантелеймона Куліша, ІванаНечуя-Левицькою та Івана Полюя. Фізик Іван Пулюй ніколи не забував про духовне начало в людині Іноді він навіть відкладав заняття наукою заради того, аби працювати на ниві духовній Окрім перекладу Святого Письма, він написав українською «Молитовник» До того ж, професор фізики володів п'ятнадцятьма мовами.Громадська діяльність Івана Пулюя також була досить бурхливою Ще в гімназії він засновує молодіжний гурток для вивчення та популяризації української Історії та літератури, піднесення національної свідомості народу Навчаючись в університеті, він пише підручник з геометри, публікує статті на захист української мови Під час Першої світової війни закликає уряд Японії дозволити українським полоненим користуватися українським Псалтирем, хоча російський уряд це заборонив У Відні Іван Пулюй засновує культурно-пропагандистське товариство «Січ» У Празі разом з І Горбачевським, видатним вченим Чехи він створює земляцтво «Українська громада».