| Головна » Статті » Архітектура | [ Додати статтю ] |
Десять неповторних граней архітектурного авангарду 2002
|
Реферат Сучасна світова архітектура, як будь-яка область людської діяльності, що швидко розвивається, переживає бурхливі періоди зльотів і падінь, пошуків і боротьби. «З початку 1980-х рр. архітектуру стрясали досить жорстокі удари. Не встиг постмодернізм (postmodernism) дискредитувати модернізм (modernism), як деконструктівізм (deconstructivism) „отправил у нокаут” постомодернізм, що дещо дестабілізувало основи архітектури як дисципліни». Деякі архітектори, пише далі в своїй статті «Ten Degrees of Modernism» Джозеф Джованніні (Joseph Giovannini), опублікованою в журналі Architectural Record (12.02), знайшли притулок в затишному неомодернізме (neo-modernism) і в похідному від нього мінімалізмі (minimalism) - «добрі, консервативні напрями, в теплих хвилях естетики яких могли купатися якийсь час архітектори». Але в 1997 р. в Більбао (Bilbao) Гуггенхейм (Guggenheim) подав безпрецедентний приклад того, як архітектура може впливати на імідж міста і навіть змінити регіональну економіку, тобто завдати справжнього геополітичного удару. Комп’ютер посилила криза «традиційної» сучасної архітектури, особливо коли анімаційні програми запропонували проектувальникам крівоплоськостноє (curviplanar) біоморфічеськоє проектування будов, чужих звичним, загальноприйнятим структурам: «на противагу модерністській парадигмі зовнішня оболонка будівлі превалювала над внутрішньою будовою по своїй значущості». Більш того, комп’ютер зробив замах на самого архітектора як генератора ідей: «тепер над одним проектом працювали відразу два мозки». Подальші дезорієнтуючі нововведення скоріше опонували, чим укріплювали один одного, не дозволяючи науці лінійно, еволюційно розвиватися. Полярні ідеї і методики - конкретні і абстрактні, прості і складні, механічні і електронні - важко примирені. Молоде покоління архітекторів, відзначає автор публікації, знаходиться в гірко-солодкому стані повної свободи і позбавлене мудрого і тактовного керівництва. Збившись волею доль з «узкоправільного шляху якоїсь незаперечної істини», вони вимушені протарівать свої стежки. Ще складніше знайти неосвоєні території після широкої творчої діяльності таких дослідників і колосів в архітектурі, як Френк Джехрі (Frank Gehry), Том Мейн (Thom Mayne), Заха Хадід (Zaha Hadid), Пітер Айзенман (Peter Eisenman) і Куп Химмельбау (Coop Himmelbau), говорить Д. Джованніні. Автор статті пропонує далі розглянути творчість десяти архітектурних груп - призерів багатьох архітектурних конкурсів і виконавців крупних замовлень як у себе на батьківщині, так і зарубежом, що активно працюють в рамках модернізму і пропонують свої особливі колективні бачення сучасних будівель. | |
| Переглядів: 513 | |
| Всього коментарів: 0 | |