| Головна » Статті » Історія України | [ Додати статтю ] |
ЗЕМЛЯ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
|
ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Районний центр, місто обласного підпорядкування, об'єднує колишні райони: Переяслав-Хмельницький, Баришівський і частину Березанського району. Від Києва — 120 км. Переяславщина. Славна земля, де кожен камінь, кожна могила немало могли б розповісти про героїчне минуле України! Цей край — наймальовничіший куточок Київщини. Як тільки автобус зверне з магістрального шосе Київ—Харків, його обступить зелене шумовиння лісів. Ліс починається далеко від Переяслава, і чим ближче до заплави Дніпра, тим він красивіший, тим зеленіші чагарники. Того, хто вперше побуває тут, вразять незаймані луки, і таємничий плюскіт лісових річок, і черідки диких кіз, що біжать, нібито не торкаючись землі... А ось і саме місто. Поруч з сучасними спорудами, з молодими парками і скверами височіють пам'ятники стародавньої архітектури, залишки фортець і валів. Таке дивне поєднання надає місту своєрідної краси і чарівності. Ще перед початком нашої ери, як стверджують археологічні розкопки, на території майбутнього Переяслава виникають древнь-ослов'янські поселення так званої культури «полів поховань». Зовсім недавно на землях Переяславського радгоспу досліджувався могильник культури II—IV століть. В могильнику знайдено бронзову фібулу, сердолікову бусину і позолочений ніж з слідами дерев'яної колодки, срібні персні, дві великі миски з кістками курки і риби, кістки барана і глиняний кубок. В кінці VI чи десь на початку VII століть в районі злиття Альти і Трубежа виросло найдавніше Переяславське городище. Згодом тут виникло місто. Вже в Х столітті Переяслав відігравав значну роль у політичному і культурному житті древньоруської держави, а починаючи з середини XI століття стає «стольним градом» князівства. Переяславськими князями були такі видатні державні діячі, як Володимир Мономах, Юрій Долгорукий — засновник Москви. «Повесть временных лет» під 1089 роком повідомляє про велике будівництво в Переяславі. Особливо багато споруд виросло в XI— XII століттях. Залишки деяких із них знайдені радянськими археологами. Найзначнішою будівлею XI століття вважають Михайлівський собор. Стіни його прикрашав фресковий розпис та мозаїка, а підлога була вистелена різнокольоровими полив'яними та шиферними орнаментованими плитами. В прибудовах, коло стін собору, знаходились поховання переяславських князів. Щодо розмірів та багатства внутрішнього оздоблення Михайлівський собор навряд чи поступався навіть перед таким пам'ятником давнини, як Київська Софія. Храм був зруйнований в 1239 році під час татаро-монгольської навали. Видатним твором зодчества XII сторіччя є великий храм, рештки якого знайдені під дерев'яною церквою Воскресіння. Розкопано не лише фундаменти, а й стіни та внутрішні стовпи. Вся кладка зроблена з цегли на вапняковому розчині з домішкою цем'янки. Каміння вживалось тільки в кладці фундаментів. Древній храм тринефний. Кожний неф закінчувався напівкруглою апсидою. Підлога вистелена різнокольоровими полив'яними плитами. Стіни і стовпи були вкриті фресковим розписом. На території «дитинця» виявлено залишки склоробної майстерні періоду Київської Русі. Вона обладнана піччю, яка служила для виготовлення скла, скляного посуду, різнокольорових елементів для мозаїки. Трагічним для міста був період татаро-монгольської навали: нападники повністю зруйнували і спалили Переяслав. З того часу майже зникають з сторінок літопису згадки про місто. Вони з'являються в різних історичних джерелах лише в XVI столітті, коли Переяслав було відбудовано. В травні 1954 року всі народи Радянського Союзу відзначили знаменну історичну дату — 300-річчя возз'єднання України з Росією. В Переяслав-Хмельницький прибули тоді делегації з усіх республік, іноземні гості. На площі, де прозвучала клятва українського народу (нині площа Возз'єднання), встановлено обеліск з меморіальною дошкою. В центрі міста, на площі Богдана Хмельницького, споруджено монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією, відкриття якого відбулось 8 жовтня 1961 року. Монумента полірованого червоного граніту, увінчаний символічними постатями Росії й України, створили скульптори й архітектори В. Гнєзділов, В. Винайкін, В. Гречаник і П. Кальницький. На десятиметровому постаменті над бронзовими барельєфами, що відображають історичні епізоди з життя народів-братів, золотом написано: «1654. Навіки разом—навіки з російським народом. 1954». У 1738 році в Переяславі відкривається колегія — перший загальноосвітній учбовий заклад з шестирічним курсом навчання, що готував священиків. Для колегії був збудований одноповерховий кам'яний будинок. В 1753 році в Переяславській колегії займав посаду викладача поетики Григорій Савич Сковорода. Як свідчить його найближчий друг і учень М. І. Ковалинський, Сковорода жив у Вознесенському монастирі, писав підручник з піїтики, в якому виклав основні положення свого новаторського курсу поетики і закликав до висловлення в творіннях митців вільної думки.В роки Великої Вітчизняної війни будинок колегії був зруйнований. Лише в 1961 році завершена його реставрація. Тут відкрито музейну кімнату, присвячену Г. С. Сковороді. Починаючи з другої половини XVII століття, в місті споруджуються нові будівлі та архітектурні ансамблі На місці Михайлівського храму виростає нова церква, що мала багато спільного з архітектурою собору, збудованого за велінням Богдана Хмельницького в 1651—1653 роках в Суботові. Всередині приміщення нагадує однонефний зал, перекритий циліндричним склепінням. Мальовниче декоративне оформлення надає особливої парадності всій будівлі. До сьогоднішніх днів збереглися чудові ліпні прикраси фронтальних вікон і ніш, прості за композицією і формою кольорові керамічні розетки, прикрашені українським орнаментом Цікавим пам'ятником архітектури кінця XVII сторіччя є Вознесенський собор, збудований у 1695—1700 роках Він входив до архітектурного ансамблю Вознесенського монастиря. Двічі, у 1845 і в 1859 роках, у Переяславі перебував Т. Г Шевченко Він жив у будинку міського лікаря А. О. Козачковського. 19 серпня 1845 року відбувся літературний вечір з участю великого поета В спогадах А. Козачковського знаходимо запис про той вечір На ньому Шевченко читав свої вогненні поезії, які схвально зустрічали присутні. На Переяславщині Т. Г. Шевченко провів осінь 1845 -року, яку біографи називають «переяславською». Тут він закінчив поеми «Наймичка», «Кавказ», тут написав свій «Заповіт», зробив кілька малюнків і зарисовок Михайлівської та Покровської церков, Вознесенського собору Біля нинішнього будинку історичного музею росте акація Старезна вона Посадив це дерево ще Т Г. Шевченко на подвір'ї Козачковського в знак їхньої щирої дружби. За рішенням уряду Радянської України в будинку А О Козачковського відкрито історичний музей. У дворі споруджено пам'ятник Т. Г. Шевченку У першій половині XIX століття у Переяславі жив і працював великий російський письменник М. В Гоголь, збираючи тут матеріали до повісті «Вій». В червні 1838 року в Переяславі недовгий час перебував класик російської музики Микола Іванович Глінка. В Переяславі народився видатний художник-реаліст, заслужений діяч мистецтв РРФСР Я. Я. Калениченко. 12 жовтня 1943 року Переяслав Указом Президії Верховної Ради СРСР перейменовано в Переяслав-Хмельницький. Схвально сприйняли це рішення трудящі міста. Воно увічнило пам'ять вірного сина українського народу, який багато зробив для звільнення його від гнобителів. Розквітає культура стародавнього міста. До послуг трудящих кілька бібліотек, клуби, кінотеатри, музеї. В педагогічному училищі, школі фабрично-заводського навчання, училищі механізації сільського господарства, трьох середніх, восьмирічній, двох школах-інтернатах, школах робітничої молоді, музичній школі навчаються тисячі юнаків і дівчат. По кількості учнівської молоді та осіб, що мають вищу та середню освіту, Переяслав-Хмельницький посідає третє місце в області після Києва й Білої Церкви. Недавно переяславчани заклали великий парк і назвали його «Сад Дружби». В центрі парку знаходиться братська могила воїнів Радянської Армії, що загинули під час визволення міста від німецько-фашистських загарбників. Коротко про музей міста. Він створений в 1954 році. Тут зібрано багато експонатів, які красномовно розповідають про спільну боротьбу українського й російського народів проти іноземних загарбників і соціального гніту, про благотворний вплив російської культури на розвиток української, про перебування на Переяславщині видатних людей нашої Батьківщини. У дні підготовки до святкування 40-річчя Великого Жовтня музей поповнився новими документами про боротьбу трудящих за встановлення Радянської влади на Переяславщині. Переяслав-Хмельницький державний історичний музей перетворився у велику скарбницю історичних пам'яток. Тут зібрано понад 10 тисяч експонатів. Серед них: археологічні колекції, старовинна зброя, тканини, українські вишивки, кераміка, вироби з дерева та ' бронзи, художні твори, стародруки та інші рідкісні пам'ятки | |
| Переглядів: 566 | |
| Всього коментарів: 0 | |